Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

груяти

Гру́яти, -ру́ю, -єш, гл. Каркать. Ворон грує. Ой ворони чорненькі, чого ви прячете, груїте жалібненько? Морд. К. 62.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 333.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРУЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРУЯТИ"
Вересклеп, -пу, м. = бересклет. ЗЮЗО. I. 123.
Діброва, -ви, ж. Дубрава. Ой ночують чумаченьки в степу край дороги, роспустили сірі воли по зелені діброві. Бал. 28. Ум. дібрівка, дібрівонька. Чуб. V. 4. Ой зелена моя дібровонька, ой бідна ж моя головонька, ой рано ж тебе спустошено, на сіно траву покошено. Чуб. Шумить, гуде дібрівонька. Чуб. V. 4.
Залупи́ти, -ся. Cм. залуплювати, -ся.
Змружити Cм. змружувати.
Кругляти, -ля́ю, -єш, гл. Нить круговую. Да з кумою з Хмельницькою мед-вино кругляє. Макс.
Оснівка, -ки, ж. Ум. отъ основа.
Пообтрушуватися, -шуємося, -єтеся, гл. То-же, что и обтруситися, но во множествѣ.
Приділ, -лу, м. Назначеніе, пріуроченіе къ какому либо мѣсту, дѣлу. І приділу хиба йому не буде? Конст. у. Треба кожній дитині приділ дати: тому пити, тому їсти, те спати хоче, а те спинити. Волч. у.
Спереда нар. = спереду. Ще-ще спереда, а ззаду на чорта походить. Ном. № 2910.
Хватки, -ток, ж. 1) Ухватъ. Мил. М. 95. 2) = чаплія. Сим. 187.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРУЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.