Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

грюкати

Грю́кати, -каю, -єш, гл. Стучать, грохотать. Не грюкай дверима.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 333.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРЮКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРЮКАТИ"
Виводити 2, -джу, -диш, сов. в. вивести, -веду, -деш, гл. 1) Выводить, вывести. Вивів босу на морозець. Мет. 237. Сірко вивів вовка аж на поле. Рудч. Ск. І. 12. 2) Выводить, вывести. Ой біда, біда чайці небозі, що вивела діток при битій дорозі. Рудч. Чп. 88. Вивела перепеличенька діти. Н. п. 3) Выстраивать, выстроить, сооружать, соорудить Виведем таку-сяку оселю та й будемо жить. Рудч. Ск. І. 13. Верх вивели і у головах поставили хрест. Кв. І. 116. 4) Доказывать, доказать, обосновать, оправдать. Бо ти став на прю за мене, вивів моє право. К. Псал. 17. Тоді б йому все діло моє вивів, уста б мої я сповнив оправданням. К. Іов. 51.справу. Добиться своего. З ним не виведе справи і той, що у болоті. Ном. № 2666. 5) — на світ. Обнаруживать, обнаружить, раскрывать, раскрыть, выводить, вывести на чистую воду. Яке б темне діло не було, та зараз його на світ виведе. Стор. І. 32. 6) — нитку (въ пряжѣ). Выпрядать, выпрясть нитку. То мати наумисльне такі товсті нитки виводили, бо у нас сього року дуже коноплі були народили. Ном., стр. 287, № 6418. 7) — танчик. Танцовать, протанцовать. Виведи танчик по-німецькій. Ном. № 670. 8) — голос, пісню. Выводить, вывести голосомъ. Зачав мій шпак пісні виводить. Гліб. 66. Виводить голос, як лляну тонку нитку. Левиц. І. 112. 9) очі вивело. Выкатились глаза. Очі вивело із лоба од страшної муки. Шевч. 24.
Вивчити, -ся. Cм. вивчати, -ся.
Віймити, -млю, -миш, гл. Отнять. Ще мені мачуха сорочки не вшила, вже мені мачуха здоров'я віймила. Гол. ІІІ. 274.
Дої́жний, -а, -е. Сытный.
Залиця́йник, -ка, м. Ухаживатель. До себе нікого не підпускає... зараз прізвище залицяйникові й приложить. Г. Барв. 447.
Маму́сенька и маму́сечка, -ки, ж. Ум. отъ ма́ма.
Причалювати, -люю, -єш, сов. в. прича́лити, -лю, -лиш, гл. 1) Причаливать, причалить, пристать къ берегу. Єв. Мр. VI. 53. Який вас враг сюди направив і хто до берега причалив? Котл. Ен. І. 16. до свого́ берега причалив навіки. Умеръ. Ком. Пр. № 1106. 2) Подъѣзжать, подъѣхать. Причалили хури до комори, випрягли волів. О. 1862. VIII. 22. 3) = прибиватися, прибитися. Причалив до старого знайомого, щоб і Антося тут поставити, і самому перебути. Св. Л. 216. 4) Присоединяться, присоединиться, пристать. А до його причалило ще чоловік десять.
Уремня, -ня, урем'я, -м'я, с. = час. в одні́м уре́мні. Въ одномъ состояніи, положеніи. Е, та мій кашель все в однім уремні стоїть. Лебед. у.
Ханство, -ва, с. Ханство. Шейк.
Царинний, -а, -е. Относящійся къ царині. царинний дід = цари́нник. О. 1862. І. 28. царинні пісні. Пѣсни, которыя поютъ при обходѣ поля на Тройцынъ день.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРЮКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.