Започина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. започа́ти, -чну́, -не́ш, гл. Начинать, начать. Мусимо, любі земляки, заходитись укупі всі живі коло тієї праці, що започали наші предки.
Знущатися, -щаюся, -єшся, гл. Издѣваться. Що уже не робили, як з неї не знущались. Слуги знущались із його.
Ло́хнути, -ну, -неш, гл. Быть въ отчаяніи. Чого ти так лохнеш?
Пиляти, -ля́ю, -єш, гл. Пилить. Дерево пиляли.
Подирати, -раю, -єш, гл. Драть, рвать. Переносно: ругать. Як бере, то свого батька дере, а як віддава, то твого подира.
Поштарський, -а, -е. Принадлежащій поштарю.
Примістка, -ки, ж.
1) Ступенька въ запічку для восхожденія на печь.
2) Подмостки; временный столъ, скамья. Я старцям сім кіп самими копійками роздав, ба й вони, пообідавши на дворі на примістках, рахувались росходиться.
3) = примостка.
Розшморгнути, -ну, -неш, гл. Раздернуть. Розшморгнув калитку. Розшморгнув торбинку.
Слабкий, -а, -е. 1) Слабый, свободный, не тѣсный. 2) Слабый, не умѣющій сдержаться. От брат його чванько слабкий уже на се: що начеркав, то так в дрюкарню і несе. 3) — на уто́ри. Не сдерживающій вѣтровъ. Ум. слабкенький.
Хворота, -ти, ж. = хвороба. Не дішов багатий до своєго двора, перестріла богача сильная хворота.
