Зліти, злію, -єш, гл. Дѣлаться болѣе злымъ. Сидить вона сто тисяч літ, не молодіє, не старіє, а тілько де далі зліє.
Міньма́ нар. Мѣняясь, въ обмѣнъ. Я єму дав тато міньма.
Напи́лий, -а, -е. Пьяный, хмѣльной. То безбожні бесурмени теє зачували, напилого козака зараз познавали.
Наткнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Наткнуться, натолкнуться. Шукаю, шукаю... Господи б хотілось заїдать хоть що небудь! Та оце й наткнувсь на таке потне, що так і заснув, Богу не молившись...
Поцяткувати, -ку́ю, -єш, гл. Сдѣлать орнамента точками.
Правитися, -влюся, -вишся, гл.
1) Направляться. А куди правитесь? — До Київа. Я до того дуба правлюся, — чи не зрубати його.
2) Возиться, хлопотать. у. Чіпка вже правився коло шкоди: там тин підняв та набив, нові ворота приробив... А ми ще не лягали, все правилися.
3) Исправлять должность чью. Іва правиться за старосту.
4) Служиться (о церковномъ служеніи). Скоро служба Божа правитиметься.
5) Судиться, искать за обиду, жаловаться. Іди, прався на мене, куди знаєш.
6) Поправляться. Дают тото зілє худобі, щоб ся правила.
Проохкати, -каю, -єш, гл. Проохать. Як охнула звечора, та й усю ніч проохкала, думала, що й до світу не доживе.
Раніший, -а, -е. Болѣе ранній. Нема древа ранішого над дубочка.
Роззявкуватий, -а, -е. Разиня, невнимательный. Мужик роззявкуватий.
Тучка, -ки, ж. Ум. отъ туча.
