Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

губрій

Губрі́й, -рія, м. = Губань. Конотоп. у. Губрієм прозвано його за те, що був вельми багатий і добре губатий. Г. Барв. 448. Ув. Губрія́ка. Аф. 370.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 336.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУБРІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУБРІЙ"
Гекзаметр, -тру, м. Гекзаметръ. Все б гекзаметри плели. Шевч. 664.
Гострогля́д, -ду, м. Крѣпкая водка. Лигнув чарок зо три гострогляду, та й не журь, мати! хоч до вечора робити. Канев. у.
Кашляти, -ляю, -єш, гл. Одн. в. кашляну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Кашлять, кашлянуть. Хтось за ворітьми почав кашляти. К. ЧР. Коли ведмідь кашлянув, — ждати, що зареве. МВ. ІІІ. 141.
Ква-ква! меж., выражающее крикъ лягушки. Мов жаби квакають: ква-ква!
Кралечка, -ки, ж. Ум. отъ краля.
Охвостуватий, -а, -е. О бревнѣ, жерди, палкѣ: съ одного конца потоньше, чѣмъ съ другого. Кажуть, товсті крокви, а вони з одного кінця товщі, а з другого тонші — охвостуваті.
Попеліти, -лію, -єш, гл. Обращаться въ пепелъ. Кіевск. у.
Проявляти, -ляю, -єш, сов. в. проявити, -влю́, -виш, гл. Обнаруживать, обнаружить.
Телій, -лія Болѣзнь: сибирская язва. Харьк. Ворон. Волын. г. У Манжуры: воспаленіе у лошадей и скота. Мнж. 193.
Хробур, -ра, м. Хребетъ. Ото як звіз колом по спині, так хробур і перебив. Брацл. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУБРІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.