Возовик, -ка, м. Ломовая лошадь.
Дворня́га, -ги, ж. Дворовая собака.
Коротесенький, -а, -е. 1) Самый короткій. А сама жінка маленька, коротесенька.
2) Самый кратній.
Короткомо́вність, -ности, ж. Лаконизмъ. Знаходимо в їй (у книзі) усі прикмети старосвітського стилю: короткомовність, нахил до загадки.
Перистий, -а, -е. = перістий. І ти з міста, і я з міста, кажуть люде, що периста. Сама сіла, погляділа: була чорна — поруділа.
2) перисті чоботи. Сапоги съ красными голенищами и чорними головками.
Посідлати, -ла́ю, -єш, гл. Осѣдлать (многихъ). Уже козаки коней посідлали і посідлали, і поїхали. Посідлайте коні воронії. У нас коники посідлані стояли.
Роспонадитися, -джуся, -дишся, гл. Разлакомиться, повадиться. Діти роспонадилися на солодке. Роспонадився вовк, ше йде.
Тась-тась! меж. для призыва утокъ.
Тітка, -ки, ж.
1) Тетка. Дядько не батько, а тітка не мати. Ноя.
2) Всякая замужняя женщина. Тітко! а де тут Тарасова хата?
3) Лихорадка. Ум. тітонька, тіточка. Мандрівочка — рідна тіточка.
Уматерніти, -нію, -єш, гл. = уматеріти.
