Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

грюкотати

Грюкота́ти, -чу́, -чеш и грюкоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. = Грюкати. Стукотить-грюкотить, сто коней біжить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 333.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРЮКОТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРЮКОТАТИ"
Відріз, -зу, м. Мѣра земли: участокъ въ три десятины. Миргор. у. Вас. 197.
Зе́рнечко, -ка, с. Ум. отъ зерно.
Напозича́ти, -чаю, -єш, гл. 1) Набрать взаймы. Ніхто вже не дає: у всіх напозичалися. Харьк. 2) Надавать взаймы. Напозичав людям багато, та як то люде оддаватимуть. Харьк.
Нісенітниця, -ці, ж. Чепуха, вздоръ. Вигадує нісенітниці.
Олжа, -жі, ж. Ложь. К. Бай. 39.
Переклейнити Cм. переклейнювати.
Понамучувати, -чую, -єш, гл. Измучить, намучить (многихъ).
Пташниця, -ці, ж. Птичница.
Талування, -ня, с. 1) Топтаніе, вытаптываніе. Шейк. 2) = нехтування.
Ухвоськати, -каю, -єш, гл. = забовтати, задріпати. Червона плахточка на ній. та така ухвоськана. Г. Барв. 376.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРЮКОТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.