Вражий, -а, -е. Чертовъ, чертовскій, діавольскій. Чи ви пани, чи ви ляхи, а ми запорожці: пам'ятайте, вражі сини, шо ми вам не хлопці. Було б тобі, вражий сину, нас трьох не кохати. Ув. враженний. Е, враженний сину!
Загрі́ти, -ся. Cм. загрівати, -ся.
Карбівничий, -чого, м.
1) Кладущій клейма.
2) Полѣсовщикъ. Вийшов з хати карбівничий, щоб ліс оглядіти. Я тут у лісі карбівничим.
Лути́на, -ни, ж. 1) Лубъ. 2) Прутъ.
Наджа́ти Cм. наджинати.
Обкурювати, -рюю, -єш, сов. в. обкури́ти, -рю́, -риш, гл. Окуривать, окурить. Чого ж він не при собі? Хиба обкурили або обпоїли чим вражі дочки?
Перепійний, -а, -е. Относящійся къ перепою
Разкувати, -ку́ю, -єш, гл. = разувати.
Розсолювати, -люю, -єш, сов. в. розсолити, -лю, -лиш, гл. Солить, посолить. Пити йому схотілось. От він (дурень) набрав води, покуштував — не солона. Узяв тоді, усю сіль у воду висипав, розсолив.
Шолуминня, -ня, с. Стебли кукурузы.
