Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гряничитися

Гряни́читися, -чуся, -чишся, гл. Размежевываться, дѣлать, класть границы. Було оце як стануть гряничиться, то село на село йде. Той каже: «сюди гряниця!» а той каже: «сюди!» ЗОЮР. І. 106. Скажи, де світ гряничиться не тьмою?
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 334.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРЯНИЧИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРЯНИЧИТИСЯ"
Глузи, -зів, м. мн. Насмѣшки. Мкр. Н. 36. Остигло й глузи людськії терпіти. Грин. II. 165. на глузи підняти. Поднять на смѣхъ. Ном. № 12697.
Дерга́р, -ра́, м. Канатчикъ, занимающійся плетеніемъ канатовъ, шлей изъ пеньки. Дергарі купля' прядіво на мотузи. Камен. у.
Загу́тати, -таю, -єш, гл. 1) Ошеломить, оглушить. Желех. 2) Укротить, угомонить. Желех.
Захлюпаты, -паю, -ешь, гл. Забрызгать, замочить (платье).
На́віт, на́віть, нар. Даже. Погинули депутати шляхетної вроди, навіт тая дрібна шляхта, тиї хлібороби. Н. п. Навіть в Ізраіля такої віри не знайшов я. Єв. Л. VII. 9.
Пердіж, -жа, м. Испусканіе вѣтровъ.
Позадовольняти, -ня́ю, -єш, гл. Удовлетворить (многихъ).
Собакарь, -ря, м. Псарь. Що тих собакарів, хто його зна, скільки було. Полт. г.
Станенька, станечка, -ки, ж. Ум. отъ станя.
Ховатися, -ваюся, -єшся, гл. 1) Прятаться. Лисиця від дощу під борону ховалась, — не всяка, казала капля капне. Ном. Чи сам од кого ховаєшся, чи кого шукаєш? Рудч. Ск. I. 105. 2) Выкармливаться. Худоба буде добре ховатися. ЕЗ. V. 188.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРЯНИЧИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.