Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

грузь

Гру́зь, -зі 1), ж. = Грузота. Кіевск. у. 2) = Груз. Аж кара вас Господня на грузь не розвалиш. Федьк. 3) Густая грязь. Шух. І. 81.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 333.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРУЗЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРУЗЬ"
Заділува́ти, -лу́ю, -єш, гл. Обнести заборомъ.
Збілі́лий, -а, -е. Побѣлѣвшій. А вона й не скричала, тілько зітхнула тихо й скотилася з лавки, як сиділа, з тими шитками у ручках збілілих. МВ. (О. 1862. І. 89). Обличчя збіліле. МВ. (О. 1862. І. 88).
Клобучі мн. Валенки. Желех.
На́ймичка, -ки, ж. Наемница, наемная работница. Чи я в тебе, мій миленький, за наймичку робила? Н. п.
Порощати, -щу́, -щи́ш, гл. 1) О дождѣ, снѣгѣ: барабанить по окнамъ, стѣнамъ. Дощ порощить у вікно. Харьк. Хуртовина все забиває та порощить у вікна. О. 1861. V. 74. 2) Кричать торопясь, въ гнѣвѣ (о человѣкѣ). Левч. 27.
Поцяцькувати, -ку́ю, -єш, гл. Украсить (предметъ) рѣзьбой, инкрустаціей, вышивкой и пр. Желех.
Пшінка, -ки, ж. 1) = пшеничка 2. ЗЮЗО. II. 147. 2) Раст. Galium verum L. ЗЮЗО. І. 123.
Ремесниченько, -ка, Ум. отъ ремесник.
Стогнання, -ня, с. Стонъ, стенаніе. Піднявся писк, стогнання, охи. Котл. Ен. V. 70. В сумне стогнаннє обертались речі. К. ХП. 52.
Чорноволотка, -ки, ж. Родъ растенія. Вас. 206.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРУЗЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.