Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

грюкання

Грю́кання, -ня, с. Стучаніе, грохотаніе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 333.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРЮКАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРЮКАННЯ"
Бряжчати, -чу, -чиш, гл. = брязчати.
Дрі́жчі Cм. дріжджі.
Залозя́ка, -ки, ж. Ув. отъ за́лоза.
Згон, -ну, м. = згін. І я був у Тихлисі: колись гонив згон їдного тут купця, — було волів сорок у згоні. Терск. обл.
Кубушка, -ки, ж. Кубышка. «Вишнівки кварту дай сюди!»... Їм повну налили кубушку. Алв. 43.
Кулачина, -ни, м. Кулакъ. А я постелю сірячину, а в головах кулачину. Чуб. V. 938.
Парость, -ти, ж. = парост 1. Вх. Пч. I. 15.
Позавершувати, -шую, -єш, гл. Закончить крыши, кладку стоговъ и пр.
Січний, -а́, -е́ Сочный. Січний кавун. Рк. Левиц.
Чистюк, -ка, м. Чистикъ, чистоплотный.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРЮКАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.