Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

грюкання

Грю́кання, -ня, с. Стучаніе, грохотаніе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 333.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРЮКАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРЮКАННЯ"
Водяний, -а, -е. 1) Водяной. Водяний млин.на губка. Раст. Spongia fluviatilis. ЗЮЗО. І. 137.кропива. Раст. Lycopus exaltatus. ЗЮЗО. І. 166.м'ята. Раст. Mentha aquatica L. ЗЮЗО. І. 128.жеруха. Раст. Cardamine amara L. ЗЮЗО. I. 115.ний мак. Раст. a) Nuphar luteum Smith. ЗЮЗО. L 129. б) Nymphaea alba L. ЗЮЗО. I. 129.ні оріхи. Раст. Trapa natans L. ЗЮЗО. I. 139.ний укріп. Раст. Oenthe Phenandrium. — щавель. Раст. Rumex Hydrolapathum L. ЗЮЗО. I. 134.хрущ. Насѣк. водяной жукъ, Hydrophilus picens. Вх. Пч. I. 6. 2) Водянистый. Водяні вишні. 3) Водный, воднистый, богатый водой. На водяному місці стоїть село: усе там гарно роде. Волч. у.
Горі́шенько, -ка, м. Ум. отъ горіх.
Дрібні́сінький, -а, -е. Очень мелкій, очень маленькій, очень густой и пр.
За́жма, за́жмагом, нар. Сколько рука хватитъ, сколько можно захватить рукой (рвать). Вибрали льон зажма. Н. Вол. у. Рву щавель зажмагом, щоб пан не піймав. Н. Вол. у.
Залига́ти Cм. залигувати.
Капати, -паю, -єш, и -плю, -плеш, с. в. ка́пнути, -пну, -неш, гл. Капать. Хомиха слухала, а сльоза за сльозою капали з лиця на руки. Левиц. І. Дав Бог весну, віє теплом, із стріх вода капле. МВ. Капле кровця у кирницю. [p]Р. Дн.[/p]
Ло́жка, -ки, ж. Ложка. Коли мед, то й ложкою. Ном. № 4849. Його і в ложці не піймаєш. (Очень увертливъ). Ном. № 3022. Приміг би, — в ложці води утопив. (Такъ сильно ненавидить). Ном. № 3434. Ум. ложечка. Я твоїй матінці не вгожу: помию лавочки — не біло, помию ложечки — не чисто. Чуб. V. 692.
Утісняти, -няю, -єш, сов. в. утісни́ти, -ню́, -ниш, гл. Притѣснять, притѣснить.
Хрещик, -ка, м. 1) Ум. отъ хрест. Золотий хрещик. О. 1862. X. 17. Мосяжні хрещики. Шух. І. 285. 2) Родъ орнамента въ видѣ крестовъ на деревѣ, разрисованной посудѣ и пр. Шух. І. 303. Сим. 233. 3) Родъ игры. Маркев. 6. Ив. 55. Дівчаточка.... без моєї Ганнусеньки у хрещика грають. Шевч. 471. 4) мн. Вышиваніе крестиками. Хрещики криві і прості.
Шанька, -ки, ж. 1) = шалька 2. Черниг. у. Черк. у. Черном. 2) Котомка для съѣстныхъ припасовъ, которую даютъ мальчикамъ-пастухамъ. (Сосн. у.) и мѣшокъ у рыболова. Мнж. 194.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРЮКАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.