Парші, -шів, м. мн. = пархи. (Cм. парх 1). Тішиться, як жид паршами.
Позбивати, -ва́ю, -єш, гл. То-же, что и збити, но о многихъ или о многомъ. Баран роги позбивав. Всіх нехай із глудзу позбиває.
Придане, -дан, приданки, -но́к, мн. Свадебные гости со стороны новобрачной, отправляющіеся съ нею въ домъ новобрачнаго. Свашки і приданки роздягають молоду. Коня у позику не давай, жінки у приданки не пускай.
Рішатися, -шаюся, -єшся, сов. в. ріши́тися, -шу́ся, -шишся, гл. 1) Лишаться, лишиться. Шляхтич за гонор вуха рішивсь. За більшим поженись, то й того рішись. Оксано! жалко мені тебе рішатись. ума рішитися. Сойти съ ума. душі рішитися. Потерять жизнь 2) Уславливаться, условиться, уговориться. З попом же ти уже рішився? Багацько він з тебе злупив? (за вінчання).
Секунда, -ди, ж. При игрѣ на торбанѣ: второй изъ четырехъ верхнихъ тоновъ. тонь la.
Сідельце, -ця, с. Ум. отъ сідло.
Триб, -бу, м. 1) Часть ткацкаго станка. Cм. верстать. 2) Склонность, стремленіе. вона йде своїм три́бом. Она дѣлаетъ по собственному желанію. 3) триб-зілля = трой зілля. А хто ж мені триб-зілля достане, той зо мною на шлюбоньку стане. Ум. трибо́к.
Тулятися, -ля́юся, -єшся, гл. Скитаться, слоняться. Ти туляєшся, не хочеш іти. Що-вечора тутенька туляюся, світом нужу. Сірома по під тинню згорблена тулялась.
Чинбарити, -рю, -риш, гл. Быть кожевникомъ.
Шкарупіль, -лі, ж. Обноски мѣхового платья.
