Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гружляти

Гружля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Втаптывать, вдавливать. Ходя воли по озимені та й гружляють, бо земля мокра. Камен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 332.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРУЖЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРУЖЛЯТИ"
Відмінник, -ка, м. = відміна 5.
Купочка, -ки, ж. Ум. отъ купа.
Мизка́ 2, -ки, ж. Мездра на кожѣ, мякоть во внутренности тыквы.
Перешкодник, -ка, м. Препятствующій, бывающій помѣхой.
Поводдя, -дя, с. Повода. Держить коня за поводдя. АД. І. 7.
Позакочуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Закатиться (во множествѣ). Зрачки позакочувались йому під лоб. Стор. МПр. 21.
Приплід, -пло́ду, м. Приплодъ. Корови їх приплодом звеселяють. К. Іов. 46.
Санчища, -чи́щ, ж. мн. Большія сани. Бантромій везе гній на старих санчищах. Фр. Пр. 22.
Цік! меж. Крикъ, которымъ понуждаютъ овецъ идти. Вх. Лем. 480.
Цісарювати, -рюю, -єш, гл. Быть императоромъ, царствовать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРУЖЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.