Виплюндрувати, -рую, -єш, гл. = випліндрувати. А що він садка виплюндрував! то і Боже!
Жалібни́к, -ка́, м. Сострадательный человѣкъ. Та бийся, коню, вибивайся, та до мого братіка-жалібника. Як нездужаєш.... тоді ніхто тебе не бачить, а як на помер душі, дак назбігаються; де тії жалібники, де тії родичі візьмуться!
Задзижча́ти и задзичати, -чу́, -чи́ш, гл. = заджижчати. Коли не коли задзижчить... роботяща бджола. А мухи разом задзижчали: «Ось годі, не кажіть!»
Перинонька, пери́ночка, -ки, ж. Ум. отъ перина.
Пооселюватися, -люємося, -єтеся, гл. Поселиться (о многихъ).
Попсування, -ня, с. Порча.
Поступок, -пку, м. Процентъ, надбавка сверхъ обычной цѣны. Він дав мені восьмигривеника поступку. Він хоч і жид, а не бере собі поступку.
2) Уступка.
3) Поступокъ, поведеніе. Ум. по́ступонько.
Уколупувати, -пую, -єш, сов. в. уколупати, -паю, -єш, уколупнути, -ну, -неш, гл. Отковыривать, отковырнуть. Приміг би, серця вколупнув та дав.
Хисть, -ті, ж. = хист. Запорозька хисть. Тьфу на їх хисть, та й годі.
Цнота, -ти, ж.
1) Добродѣтель. Цнота й покора не має місця у панського двора. Лучче цнота в болоті, а як нецнота в золоті.
2) Цѣломудріе, невинность. Довідався о ладності і о її цноті. Хоть я сирота, є у мене цнота. Ум. цно́тонька.
