Перейти до вмісту
Словник Грінченка

гряда

Гря́да, -ди, ж. 1) Гряда, грядка. Ном. №№ 10957, 6420. Були в мене два городи, — тепер нема й гряди. Чуб. V. 901. Чаще въ Ум. формѣ гря́дка. 2) Островъ. лежащій въ плавнях, хребетъ острова не затопляемый водой. Браун. 51. О. 1862. V. Кух. 99. КС. 1873. І. 57. В плавнях бувають сухі гряди, на них робляться пластунські курені. О. 1862. II. 63. 3) Мѣсто, гдѣ рѣка проходитъ узкое русло и волны ея подпрыгиваютъ и плещутъ. Вх. Пч. II. 25. 4) Бревно, жердь въ сельской хатѣ, амбарѣ, ниже потолка, тянущаяся отъ одной стѣны къ другой; такихъ жердей обыкновенно двѣ, на нихъ развѣшиваютъ одежду, сушать бѣлье, дрова, коноплю. Фр. Пp. 189. МУЕ. ІІІ. 46.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 333.