Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гряничний

Гряни́чний и гряни́шний, -а, -е. Граничный, граничащій. Гряничні знаки. К. Іов. 52. Себе царем пустинь грянишних. славе. К. ПС. 53.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 334.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРЯНИЧНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРЯНИЧНИЙ"
Болботати, -чу́, -чеш, гл. 1) Болтать. Вх. Зн. 4. 2) Неотчетливо говорить. Вх. Зн. 4.
Зацілува́ти, -лу́ю, -єш, гл. Зацѣловать.
Клунька, -ки, ж. Ум. отъ клуня.
Мечве́док, -дка, м. = кажан. Вх. Пч. І. 16.
Німка, -ки, ж. = німкеня.
Погордувати, -ду́ю, -єш, гл. Пренебречь. Грин. III. 471. Покличмо ми брата мого до себе у гості, — може він не погордує тепер нами. Рудч. Ск. II. 143.
Пригіркнути, -ну, -неш, гл. Прогорькнуть.
Протеребити Cм. протеріблювати.
Судити 2, -джу, -диш, гл. = судомити. Судорга судить руку. Борз. у.
Трясовина, -ни, ж. Топь, топкое мѣсто. Павлогр. у. Так чобіт і грузне — трясовина. Конст. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРЯНИЧНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.