Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гудина

Гу́дина, -ни, ж. = Огудина. Г. Барв. 438. Помалу ж ходи, бо потопчеш гудину у гірках. Черниг.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 336.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУДИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУДИНА"
Бесідливий, -а, -е. Разговорчивый, словоохотливый. Желех.
Ґруля́нка, -ки, ж. Стебли и листья картофеля. Вх. Лем. 408.
Двійни́к 2, -ка́, м. Сортъ миски около семи вершковъ въ діаметрѣ. Вас. 181.
Запро́сини, -син, ж. мн. Приглашеніе.
Мокрі́сінько нар. Совершенно мокро.
На́гонцем нар. Вдогонку. Я нагонцем побіг моїм конем крилатим. К. М. і X. 37.
Наді́йний, -а, -е. Надежный.
Нестепний, -а, -е. = недотепний. Александрійск. у. Слов. Д. Эварн.
Позагусати, -саємо, -єте, гл. Сгуститься (о многомъ).
Провірчування, -ня, с. Просверливаніе. Харьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУДИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.