Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гудина

Гу́дина, -ни, ж. = Огудина. Г. Барв. 438. Помалу ж ходи, бо потопчеш гудину у гірках. Черниг.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 336.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУДИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУДИНА"
Біснуватися, -нуюся, -єшся, гл. Бѣситься, бѣсноваться, сумасшествовать. Бѣл.-Нос.
Крячитися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Давать развѣтвляющійся корень. Перниця крячится. Вх. Лем. 429.
Набі́й, -бо́ю, м. 1) Зарядъ. У ладівниці ні однісінького набою. ЗОЮР. І. 186. 2) Навалъ снѣга на дорогѣ. 3) Утоптанная снѣговая дорога (Шух. І. 81), а также слѣды санной дороги, замѣтные изъ подъ наметеннаго снѣга. (Конот. у.). 4) Гусеница насѣкомаго Arctia. Вх. Пч. I. 5.
Оп'ять нар. = знов. Оп'ять забули горювать. Котл. Ен. III. 8.
Перепела, -ли, ж. Перепелка. Зажурилась да й перепела: «Де б я собі гніздочко звила?» Гол. IV. 536.  
Плева, -ви, м. Названіе тощаго вола съ расходящимися рогами. КС. 1898. VІІ. 47.
Позакуповувати, -вую, -єш, гл. Закупить (во множествѣ). Позакуповували усі ярмаркові будови. О. 1861. IX. 180.
Покревний, -а, -е. Родной. Господоньку, пом'яни, душі померших родителів покревних. ЕЗ. V. 109.
Схотінка, -ки, ж. Желаніе. Троє схотіти. К. Дз. 220.
Черепинка, -ки, ж. = черепочок. Грин. ІІІ. 365. Г. Барв. 365.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУДИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.