Аврю́шник, -ка, м. Барашекъ-ягненокъ, годный въ будущемъ на авряка (см.). Ловкий аврюшник — хай росте.
Багря, -рі, ж. Названіе буро-красной коровы.
Бакалія, -лії, ж.
1) Бакалейные товары. Щоб де було свій крам складати та всякую бакалію ховати, він у дворі комору збудував.
2) Мелкій товаръ (галантерейный, игольный, ножевой и пр.), которымъ торгуютъ въ разносъ щетинники.
Колабатина, -ни, ж. = калабатина. Двори такі великі, буцім це яка колабатина, де баби коноплі пряжать.
Орґанець, -нця, м. Встрѣчено въ пѣснѣ: Ой заграйте, музики-орґанці, нехай піду з Марусею в танці. Вѣроятно вмѣсто варганці, т. е. играющіе на варгані. (Cм.).
Підстригати, -га́ю, -єш, сов. в. підстри́гти, -жу́, -же́ш, гл. Подстригать, подстричь. З панами не міряйся чубами, бо як довгий, то підстрижуть.
Полечко, -ка, с. Ум. отъ поле.
Проривати I, -ва́ю, -єш, сов. в. прорвати, -рву, -рве́ш, гл.
1) Прорывать, прорвать. Нащо ж ти, доню, стелю проривала? Водиця гребельку прорвала. Болячка набрякла, та й прорвала і потік бруд.
2) Вырывать, вырвать часть растеній, чтобы остальнымъ было больше простора, или чтобы очистить среди растеній проходъ. Пшеницю поле, кукіль прориває. Черчику, васильчику, посію тебе в городчику, буду тебе шанувати, тречі на день поливати, а що — суботи проривати. Та коли тебе в гості дожидать?... Що к Різдву снігами позаміта, а к Великодню водою позалива, а к святій неділонці травою позароста. Я й сніжок прогорну, я й водицю проллю, я й травицю прорву.
Сваритися, -рюся, -ришся, гл. Сердиться на кого. Я на вас сварилася. Господь золотою різкою свариться.
2) Ссориться. З великою худобою битись да сваритись.
Хробот, -ту, м. Хрустѣніе, трещаніе.
