Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

губонька

Гу́бонька, -ки, ж. Ум. отъ губа.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 336.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУБОНЬКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУБОНЬКА"
Заваля́щий, -а, -е. Завалявшійся, плохой, мало пригодный.
Зрубати Cм. зрубувати.
Кльоф, -фа, м. Кирка (съ клювомъ). Вх. Лем. 425.
Підбасовувати, -вую, -єш, гл.кому. Поддакивать кому, подольщаться къ кому. Фр. Пр. 23.
Побарложитися, -жуся, -жишся, гл. Поваляться въ грязи.
Попересушуватися, -шуємося, -єтеся, гл. 1) Обсушиться (о многихъ). Поки попересушувались після того дощу, то вже й вечір. Харьк. у. 2) Пересушиться чрезъ мѣру (во множествѣ).
Почорнити, -ню́, -ниш, гл. Почернить.
Росклеювати, -юю, -єш, сов. в. росклеїти, -клею, -їш, гл. Расклеивать, расклеить, отклеить.
Росходитися, -джуся, -дишся, гл. = розіходитися. Хтось співає.... Голос тонкий, гнучкий, дзвінкий так і росходився на всі боки. Мир. ХРВ. 5.  
Шепотати, -чу́, -чеш, гл. = шептати. Гай шепоче, гнуться лози. Шевч. 431.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУБОНЬКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.