Винниченко, -ка, м. Сынъ винокура.
Випекти, -ся. Cм. випікати, -ся.
Гаптарський, -а, -е. Относящійся, принадлежащій золотошвею, золотошвейскій. Це гаптарське діло.
Гоно́рний, -а, -е = Гонористий. Не був такий гонорний, уступив до того ґазди.
Краска, -ки, ж. 1) Краска. Кружок би я розмалював, краски мені подарували. 2) Цвѣтокъ. Чернигов. Продай, Кулинко, красочку за шапочку. Зійду я на гору, аж красочки грають. Не грайте, красочки... Мені в батьки не жити, мені віночків не вити. 3) Цвѣтъ на хлѣбныхъ растеніяхъ. Краску з жита збило вітром. Ум. красочка.
Непам'Яткий, непам'ятливий, непам'яту́щий, -а, -е. Забывчивый.
Ставовий, -а, -е. Прудовой. Не ставова риба. Ставова вода.
Тріпотати, -чу́, -чеш, гл. = трепотати. Рученятами... тріпотав.
Уподоба, -би, ж. Вкусъ, удовольствіе, все, что нравится. Я собі шапку таки по своїй уподобі вибрав. уподо́ба, не вподо́ба съ глаголомъ въ неопред. накл.: пріятно, непріятно, нравится, не нравится. Не вподоба, мати, з конем розмовляти, — ой час і година дівчини шукати. до вподоби бути, припадати. Нравиться, быть по вкусу. Ох, дитино моя! чи то ж до пари? кажу. — До пари, до любої вподоби! Робота не важка, саме припала йому до вподоби. Нащо й худоба, коли жить не вподоба. в уподо́бі бути. Нравиться. Багато мене сватало, та ніхто мені не був у такій уподобі, як один парубок. з уподобою. Съ удовольствіемъ. Куди ні заносилась наша весела або смутна пісня.... всюди.... слухано її з уподобою. Ум. уподо́бонька. На її красу не надивитись.... уподобонькою звали: он іде наша вподобонька.
Чернечий, -а, -е. = чернецький. Чернеча злоба до гроба. Надів на себе рясу чернечу.
