Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гудимець

Гуди́мець, -мця, м. Волкъ. Борз. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 336.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУДИМЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУДИМЕЦЬ"
Баришництво, -ва, с. Барышничество, торгашество.
Виглядини, -дин, ж. мн. Выглядываніе, высматриваніе въ ожиданіи прибытія.
Гайдей, -дея, м. У гуцуловъ: пастухъ рогатаго скота. Cм. гайдай, бовгарь. Шух. І. 189.
Дейне́цький, -а, -е. Относящійся къ дейнек'ѣ. Зашуміли в лузі дуби кучеряві загукали гадячане на дейнецькі лави. К. Досв. 202.
Дряпли́вий, -а, -е. = дряпучий.
Пайстра, -ри, ж. = вибійка. КС. 1893. XII. 447.
Підворотня, (ня́ти, с.?) = підворотень. Вас. 181.
Припікання, -ня, с. Прижиганіе.
Участувати, -тую, -єш, гл. Попотчивать. Нагодувала стара яга чоловіка, вчастувала і положила спати. Стор. І. 73.
Хитрово нар. Хитро, лукаво. А батько їй спокійненько та хитрово (каже). МВ. ІІ. 82.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУДИМЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.