Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гудимець

Гуди́мець, -мця, м. Волкъ. Борз. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 336.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУДИМЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУДИМЕЦЬ"
Безжалісний, -а, -е. Безжалостный, несострадательный, не имѣющій сожалѣнія.
Братовбивчий, -а, -е. Братоубійственный.
Далда́, -ди́, ж. Далда́-балда́ въ загадкѣ — свинья. Ном., стр. 294, № 122.
Дойо́к, -йка́, м. = дійка 1. Шух. І. 193, 194.
Допо́рати 2, -раю, -єш, гл. Докончить прибирать. Тут усе недопоране, завтра святки, а вона хурк! пішла до матері — от і добре! Канев. у.
Жіно́та, -ти, ж. = жіноцтво 1. В останню квадру жінота ні за віщо ні садитиме нічого, ні сіятиме. Ном. № 13148.
Жура́вочка, -ки, ж. Ум. отъ журавка.
Кулястра, -ри, ж. Молоко коровы, только что отелившейся. Шух. І. 213.
Обтіпати Cм. обтіпувати.
Попустити, -ся. Cм. попускати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУДИМЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.