Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гугнавець

Гугна́вець, -вця, м. Гнусливый человѣкъ. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 336.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУГНАВЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУГНАВЕЦЬ"
Вогневиця, -ці, ж. = огневиця.
Гри́венний, -а, -е. Трехкопеечный (отъ гривня). Роздавала гривенні свічечки і все з зеленого воску. Кв.
Лу́пкавка, -ки, ж. = лускавка. Желех.
Незначний, -а, -е. Незначительный. Левиц. Пов. 280.
Попона, -ни, ж. Попона. Червоні попони, червоні сідла. Грин. II. 315.
Поребрина, -ни, ж. Реберная часть. Чуб. VII. 443. Маркев. 158.
Ручухна, -ни, ж. Рука, ручка. Твоя ручухна подала. Чуб. V. 1158.
Хай нар. Пускай, пусть. Хай їй лиха година! Рудч. Ск. Хай же її Бог благословить, мою дитину. МВ. ІІ. 164.
Химородити, -джу, -диш, гл. 1) Причудничать. 2) Колдовать. ЗОЮР. І. 79. Він ледачий химороду химородить. Г. Барв. 449.
Шинкаренко, -ка, м. Сынъ кабатчика. Із Стехівки та шинкаренко. Котл. Ен. VI. 17.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУГНАВЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.