Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гугнавець

Гугна́вець, -вця, м. Гнусливый человѣкъ. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 336.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУГНАВЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУГНАВЕЦЬ"
Вижлиця, -ці, ж. Лягавая собака.
Заґерґотіт́и, -ґочу́, -чеш и -тиш, гл. = заґелкати.
Здорові́ти, -ві́ю, -єш, гл. Выздоравливать. Желех.
Лоски́рька, -ки, ж. Ум. отъ лоскиря.
Непроха, -хи, об. Не просящій. Ном. № 1357.
Поодж.. Cм. повідж..
Приоставати, -таю́, -єш, сов. в. приостати, -стану, -неш, гл. Переставать, перестать. Янко ходив, а далі і приостав ходити. Федьк.
Розривати II, -ва́ю, -єш, сов. в. розрити, -рию, -єш, гл. Разрывать, разрыть, раскапывать, раскопать.
Середземний, -а, -е. Средиземный. середземне мо́ре. Средиземное море. На гарячому березі Середземного моря. Левиц. Пов. 15.
Слухання, -ня, с. 1) Слушаніе. 2) Повиновеніе.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУГНАВЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.