Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гугнавець

Гугна́вець, -вця, м. Гнусливый человѣкъ. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 336.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУГНАВЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУГНАВЕЦЬ"
Бецьком нар. — поснути. Крѣпко заснуть. Желех.
Бігуха, -хи, ж. = бігавка.
Вавкати, -каю, -єш, гл. Часто говорить вавка, жалуясь на боль. Чого ти все вавкаєш? Аж набрид уже!
Істнісінький, -а, -е.
Колоша, -ші, ж. = холоша. Ном. № 7225.
Окотитися, -чу́ся, -тишся, гл. О кошкахъ, овцахъ, козахъ: родить. Чорна вівця окотилась, і корова отелилась. Н. п.
Пер, -ру, м. Рыба Thymallus wexillifer. Вх. Пч. II. 21.
Плач, -чу, м. Плачъ.
Позна, -ни, ж. = шкода 1. Глядіт, щоб кінь позни не наробив. Вх. Зн. 51.
Сльозина, -ни, ж. Слезинка, одна слеза. І хоть єдиную сльозину в очах безсмертних покажи. Шевч. Ув. слози́нка, сльози́нонька, сльози́ночка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУГНАВЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.