Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

груз

Гру́з, -зу, м. Битый кирпичъ, щебень. Оклипцював її (хату), грузом набив. Г. Барв. 53.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 332.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРУЗ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРУЗ"
Відтеплий, -а, -е. Оттаявшій. Вже травичка блищала з землі одтеплої. МВ. (О. 1862. І. 72).
Заба́рність, -ности, ж. Замедленіе, остановка. Забарність, що поки коней погодуєш. Черн. г.
Закоха́ти, -ся. Cм. закохувати, -ся.
Маслови́й м'яч. Родъ игры въ мячъ. Ив. 33.
Мі́зок, -вку, м. Мозгъ. Курячий же в тебе, пане Петре, мізок. К. ЧР. Любить її, наче кошеним мізком нагодувала його. Ном. № 8747.
Обмахлярувати, -ру́ю, -єш, гл. Обмошенничать.
Попідчищати, -ща́ю, -єш
Посколупувати, -пую, -єш, гл. Сковырять; исковырять (во множествѣ).
Сивуля, -лі, ж. 1) Порода грибовъ. Подольск. г. 2) Названіе коровы. Kolb. І. 65.
Спинок, -нку, м. Ум. отъ спин.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРУЗ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.