Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

груз

Гру́з, -зу, м. Битый кирпичъ, щебень. Оклипцював її (хату), грузом набив. Г. Барв. 53.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 332.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРУЗ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРУЗ"
Викопати, -ся. Cм. викопувати, -ся.
Відьмище, -щі, ж. Ув. отъ відьма.
Гі I сз. = II. Ге. Скулився, стулився, гі пес. Ном. № 3049.
Жоло́биця, -ці, ж. Продолговатое углубленіе, желобокъ, выемка. Шух. І. 94.
Пашка, -ки, ж. Ум. отъ паха.
Плачинда, -ди, ж. Родъ слоеной лепешки. Славяносерб. у.
Росхідник, -ку, м. a) Arctostaphylos, Uva ursi Spreng. ЗЮЗО. I. 112. б) Sedum acre L. Вх. Пч. I. 12. ЗЮЗО. I. 136. в) Glechoma hederacea L. ЗЮЗО. І. 124.
Сівкий, -а́, -е́ 1) Сыпучій. 2) Много пространства засѣвающій (о зернѣ). Оце зерно — як мак, сівкіше, ніж пирій. Волч. у.
Спотич нар. = спотикача. Пішов він п'яний спотич додому. Камен. у.
Шевлюга, -ги, об. Дрянь, мерзавецъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРУЗ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.