Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гугниво

Гугни́во нар. = Гугняво.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 336.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУГНИВО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУГНИВО"
Безпричальний, -а, -е. Безпріютный, одинокій. Оттак живу я сама безпричальна — ні роду, ні чоловіка. Павлогр. у.
Заченцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. Сдѣлаться монахомъ.
Навга́дь нар. Наугадъ, наобумъ. Загубив мірку клятий жид та так навгадь і зробив, через те й малі двері. Камен. у.
Остаріти, -рію, -єш, гл. Постарѣть. Вх. Уг. 256.
Перекинчик, -ка, м. Перебѣжчикъ, отступникъ, ренегатъ. Нині гордиш словом і віров моєю... Перекинчик з тебе, не мож тя любити. Гол. III. 454.  
Плюгавити, -влю, -виш, гл. = плюганити. Желех.
Поблукати, -ка́ю, -єш, гл. Поблуждать, побродить, поскитаться. Поблукавши мій Петрусь, до мене вп'ять вернувсь. Котл. Н. П.
Посідати I, -даємо, -єте, гл. 1) Сѣсть (о многихъ). Посідали з Ісусом і ученики Його. Єв. Мр. II. 15. Уся громада посідала. Гліб. 51.
Похмаритися, -риться, гл. безл. Покрыться тучами. Вияснилось було, потім знову похмарилось. Харьк. у.
Псяґа, -ґи, ж. Раст. Nardus stricta. Вх. Пч. II. 33.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУГНИВО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.