Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гудзя

Гудзя́!  меж. = Гуджа. Гн. І. 25. Kolb. I. 65.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 336.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУДЗЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУДЗЯ"
Горі́х, -ха, м. Орѣхъ (плодъ). Сім міхів оріхів. Ном. № 9207. 1) Орѣшина, орѣховый кусть, орѣховое дерево. Ой у лісі на горісі сорока зависла. Чуб. ІІІ. 133. Ум. Горі́шенько, горі́шечко, горі́шок. Грин. ІІІ. 407.
Гудо́к, -дка́, м. Родъ духового инструмента. Гудеть, як гудок. Ном. № 13895.
Дере́зонька, -ки, ж. Ум. отъ дереза.
Заворча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Заворчать. У вас, у жінок, усе з очей! заворчав Наум. Кв. І. 25.
Мнясни́й, -а, -е. Мясной.
Насупити, -ся. Cм. насуплювати, -ся.
Недоук, -ка, м. Недоучка. Народе мій, недоуку латинський! К. ХП. 58.
Пізніхірочка, -ки, ж. Поздно родившійся (ребенокъ), поздно выведшійся (птенецъ). Маркев. 91. Чого це у вис, бабо, курча погане? — Е, це в мене пізніхірочка. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.  
Позабовтуватися, -туємося, -єтеся, гл. Позабовтувалися, по росі ходивши.
Саднути, -дну, -неш, гл. Ударить, дать тумака. Лубен. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУДЗЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.