Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

губокопилка

Губокопи́лка, -ки общ. Тотъ, который часто губи копилить, т. е. сердится или важничает. Конст. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 336.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУБОКОПИЛКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУБОКОПИЛКА"
Богобоязливо, богобоязно, нар. = Богобійно.
Борвій, -вія, м. Сильный вѣтеръ, буря, ураганъ. Такий сильний та шкодливий вітер називають бурею, а ще инакше борвієм (ураганом). Дещо. (4-те вид.), 91.
Ворожбитство, -ва, с. Гаданіе, колдованіе, чародѣйство. Желех.
Гря́зько нар. Грязно (о дорогѣ, вообще о растворенной дождемъ землѣ). У чоловіка камінець лежить перед порогом, щоб не грязько було. Рудч. Ск. ІІ. 153.
Зем'яни́й, -а́, -е́ = земляний. — серце. Раст. Tuber cibarium. Шух. І. 22.
Непокірливість, -вости, ж. Непокорность.
Попідпікувати, -кую, -єш, гл. = попідпікати. Повів же його да пожаречком, да пожар ноженьки да попідпікував. Черниг. (АД. І. 26).
Прикуп, -пу, м. Прикупленная земля. Прилуц. у.
Шиндрити, -рю, -риш, гл. = циндрити.
Щипало, -ла, с. = клешня (у рака). Вх. Уг. 277.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУБОКОПИЛКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.