Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

губокопилка

Губокопи́лка, -ки общ. Тотъ, который часто губи копилить, т. е. сердится или важничает. Конст. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 336.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУБОКОПИЛКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУБОКОПИЛКА"
Безробіття, -тя, с. Безработица. Желех.
Гаврях, -ха, м. = ховрах. Драг. 241.
Де́сна, -ни, ж. Десница, правая рука. Не дарма звав її своєю десною. Стор. МПр. 97.
Завійтува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Зазнаться, будучи війтом.
Зажада́ти, -да́ю, -єш, гл. Пожелать, потребовать.
Ільмак, ільм'я́к, -ка, м. = ілем. Валк. у. ЗЮЗО. І. 140.
Корпатися, -наюся, -єшся, гл. Копаться. Антосьо все корпавсь у капшуці. Св. Л. 178.
Пліства, -ви, ж. = плиска а, б, в. Вх. Уг. 259.
Пропозивати, -ва́ю, -єш, гл. Просудить, истратить деньги на процессъ. Десятина та може варта сто карбованців, а я й пропозиваю сто. Рк. Левиц.
Склярчук, -ка, м. Подмастерье у стекольщика.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУБОКОПИЛКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.