Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

губокопилка

Губокопи́лка, -ки общ. Тотъ, который часто губи копилить, т. е. сердится или важничает. Конст. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 336.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУБОКОПИЛКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУБОКОПИЛКА"
Багріти, -рі́ю, -єш, гл. Багровѣть.
Водяна, -ної, ж. Водянка.
Дриґу́лька, -ки, ж. Фигура, сдѣланная ногами, какъ бы въ танцѣ. Задере голову (півень).... і витупцьовує-витупцьовує дриґульками! Ніби й справді танцює. Сим.
Зужиткувати, -ку́ю, -єш, гл. Потребить, израсходовать. Подольск. г.
Кужілець, -льця́, м. = кужіль. Грин. III. 379.
Побриндзати, -дзаю, -єш, гл. Побрести. Побриндзав у сад. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Попідсувати, -ва́ю, -єш, гл. Подсунуть, пододвинуть (во множествѣ).
Скло, -ла, с. Стекло.
Худібка, худібонька, худібочка, -ки, ж. Ум. отъ худоба.
Чепачок, -чка, м. Ум. отъ чепак.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУБОКОПИЛКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.