Відрада, -ди, ж.
1) Отрада, утѣшеніе. Та не дав мені порадоньки, серцю одрадоньки. — Яку ж тобі, моя мила, одраду давати? Ой коли б ти, мати, знала, що то за досада, то б ти мене оженила, щоб була відрада.
2) Отсовѣтываніе. Ум. відрадонька. Нема мені відрадоньки від мого нелюба. Cм. відрадість.
Вочко, -ка, с. Ум. отъ воко.
Довко́ла нар. Вокругъ. Обступили ковані коні довкола.
Обрадованна, -ної, ж.? Не мине Рябка обрадованна.
Помірчий, -чого, м. Землемѣръ.
Потоляти, -ля́ю, -єш, гл. Потворствовать.
Присіди, -дів, м. мн. Въ выраженіи: на-в-присіди. Cм. навприсідки.
Тетерчин, -на, -не. = тетерин. Тетерчине мнясо.
Турчити, -чу, -чиш, гл. Отуречивать, обращать въ турка.
Увалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. ували́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Проваливаться, провалиться. Ой не ходи по льоду, бо й увалишся.
