Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

грюзь

Грюзь, -зі, м. Грузила изъ камней, привязанныя внизу невода. Вас. 186.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 333.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРЮЗЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРЮЗЬ"
Горілча́ний и горільча́ний, -а, -е. 1) Водочный. Там бочка горілчана. Ном. № 8628. Не любить бджола й духу горільчаного. Сим. 202. 2) Горільча́ний брат. Собутыльникъ. Черк. у.
Дочува́тися, -ва́юся, -є́шся, сов. в. дочу́тися, -чу́юся, -єшся, гл. Слышать, услышать. Рудч. Ск. II. 206. К. ЧР. 138. ЗОЮР. І. 116. Уранці дочуваємся, аж коні наші у пана: на житі занято. Н. Вол. у. Як дочується старшина, що ми його лаємо, — буде нам. Волч. у. Нептун дочувсь в скляних будинках, що пробу закричав Еней. Котл. Ен.
Жа́льнощі, -щей и -щів, ж. мн. = жалощі. Желех.
Зала́яти, -ла́ю, -єш, гл. Ругнуть, обругать. Він залаяв мене. Уман. у. Запінилась, посатаніла, неначе дурману іззіла, залаяла Енея так. Котл. Ен. І. 32. Засвистав, залаяв: чорти б вашу ма! Чуб. III. 426.
Запа́зушний, -а, -е. О ребенкѣ: грудной. Ще мале дитя, запазушне. Александров. у. Слов. Д. Эварн.
Клобук, -ка, м. Клобукъ. Надів клобук, взяв патерицю. Шевч.
Обійстя, -тя, с. = обийстя. Св. Л.
Порняла, -ли, ж. Трава, растущая на погірник'ѣ. Шух. І. 215.
Тарагунитися, -нюся, -нишся, гл. Двигаться всею массой. Брацл. у.
Штатульний, -а, -е. Видный, рослый, взрачный. Це не штатульна кобила. Міусск. окр.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРЮЗЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.