Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

грушка

Гру́шка, -ки, ж. 1) Ум. отъ груша. Рудч. Ск. І. 66, 175; II. 24. 2) Раст. а) Pyrola secunda L. Борз. у. б) = Картопля. Вх. Пч. І. 13; в) — ди́ка. Thalictrum minus. Вх. Пч. І. 13; г) — лісова́. Purola senuola. Шух. І. 22. 3) Гру́шки да́ти. Особеннымъ образомъ ударить по головѣ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 333.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРУШКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРУШКА"
Будніти, -ню́, -ни́ш, гл. = дудніти. Будить вози дудніти, підківочки звеніти. Гол. Слухає — хтось дуднить. А то злодії ішли. Чуб. II. 634. (Не ошибка ли вм. дудніти?)
Висп'Яток, -тку, м. Носокъ сапога. ви́сп'ятками бити. Бить носками сапогъ. Драг. 18.
Глевко нар. Ум. отъ глевкий. Так наша піч пече глевко. Ном. № 2131. Їж, Левко, хоч і глевко. Ном. 12002.
Двораче́нько, -ка, м. Ум. отъ дворак.
Дурноголо́вий, -а, -е. = дурноверхий.
Лахманник, -ка, м. 1) Тряпичникъ. 2) Ветошникъ. Желех.
Ошпетити, -чу, -тиш, гл. Обезобразить.
Позаклинати, -наю, -єш, гл. Заклясть (во множествѣ). (Скарби) поклали і позаклинали. Драг. 78.
Рипяк, -ка, м. Раст. Arctium majus. Лв. 96.
Річнистий, -а, -е. Рѣчистый. Борз. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРУШКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.