Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

грушиця

Груши́ця, -ці, ж. = Груша. Грушице моя, чом же ти не зеленая? Мет. 251. Ум. Груши́чка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 333.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРУШИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРУШИЦЯ"
Бариш, -шу, м. Прибыль, выгода, барышъ. Як уродиться, без баришу не обходиться, і як умре, то все піп дере. посл. ум. баришок. І Турн получить з баришком. Котл. Ен.
Дзвіни́ця, -ці, ж. 1) Колокольня. Як в Кийові на дзвіниці черні в дзвони дзвонять, так в Полтаві перекупки на місті гуторять. Ном. № 13445. 2) = Вежа 3. Гол. І. Объясн. къ рис. 21. О. 1861. XI; Св. 36. Ум. Дзвіни́чка.
Засуши́ти, -ся. Cм. засушувати, -ся.
Зовухна, -ни, ж. = зовиця. Желех.
Келенька, -ки, ж. Ум. отъ келія.
Лінтюга́, -ги, об. Лѣнтяй, лѣнтяйка. Ну й лінтюга! — усе б лежав! Харьк. у.
Ма́мкати, -каю, -єш, гл. Часто говорить: «мама!» звать мать.
Понабігати, -гаємо, -єте, гл. Набѣжать, сбѣжаться (о многихъ). Понабігають з слободи дітвора до діда. Драг. 419.
Синьо нар. Сине. Цвіте воно синьо. Ум. синенько, синесенько. Ой на горі, ненько, да зацвіло синенько. Чуб. V. 111.
Худобство, -ва, с. Бѣдность, убожество. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРУШИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.