Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

грущаник

Груща́ник, -ка, м. Пирогъ съ грушами. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 333.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРУЩАНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРУЩАНИК"
Ганьбливо нар. = ганебно.
Го́цки меж. = Гоц. Ном. ст. 300, № 364.
Захоложуваты, -жую, -ешъ, гл. = захолоджуваты.
Зблуди́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Заблудиться, сбиться съ дороги. Широкая доріженька, коли б не зблудити. Чуб. V. 880. 2) Ошибиться. Присвідчиш ти мені, що мене любиш, запевне тим серцем нігди не зблудиш. Чуб. V. 137.
Зрослий, -а, -е. Выросшій. Левч. 10.
Кожанець, -нця́, м. Башмакъ, сдѣланный изъ цѣльнаго куска кожи. Господи благослови стару бабу на постоли, а молоду на кожанці. Ном. 8663.
Нагоря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. нагорі́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Нагорать, нагорѣть.
Псяр, -ра́, м. Псарь. Желех.
Спарно нар. Душно. Вх. Зн. 65.
Старцювати, -цюю, -єш, гл. Нищенствовать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРУЩАНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.