Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гугуп

Гугу́п меж. То же, что и гуп, но еще сильнѣе: Гугуп навзнаки у сніг і роскинув руки. Рудан. І. 81.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 336.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУГУП"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУГУП"
Глечик, -ка, м. Ум. отъ глек. 1) Кувшинъ. Ном. № 12451. 2) Часть самовара: внутренняя труба, въ которою кладутся угли. Зміев. у. 3) Родъ игры. Ив. 60. 4) глечики жовті. Раст. Nuphar luteum Smith. ЗЮЗО. І. 129. 5) глечики полоскати. О женщинахъ: угощаться въ складчину въ понедѣльникъ послѣ заговѣнія на Петровъ постъ. ХС. I. 76. Ум. глечичок. ЗОЮР. II. 11.
Довж, -жі, м. Встрѣчается въ выраженіи: У всю довж. Во всю длину. На високому чолі морщина у всю довж лягла. МВ. ІІ. 166.
Дока́зчиця, -ці, ж. Уличительница.
Жилля́р, -ра́, м. Крестьянинъ-земледѣлецъ, не имѣющій земли, бобыль. Угор.
Поганкувато нар. Плоховато.
Рику-рику! меж., выражающее подражаніе рычанію или реву животнаго. Корівонька рику-рику! Рудч. Ск. І. 50.
Святець, -тця, м. 1) Святой. КС. 1882, XII. 625. 2) Придорожный памятникъ съ статуею святого.
Такрічний, -а, -е. = торішній. Збіже мав такрічне. Шейк.
Узгрянишник, -ка, гл. = узгряничанин. К. (Желех).
Шкірчина, -ни, ж. Шкурка. Ум. шкірчинка. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУГУП.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.