Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гугуп

Гугу́п меж. То же, что и гуп, но еще сильнѣе: Гугуп навзнаки у сніг і роскинув руки. Рудан. І. 81.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 336.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУГУП"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУГУП"
Аксами́тка, -ки, ж. = Оксами́тка.
Богомати, богоматір, -тері, ж. Богоматерь. Чуб. І. 165.
Дикту́ра, -ри, ж. 1) Диктовка. Прокаже в диктуру дещицю. Ном. Од видавця І. 2) Вата, положенная въ чернильницу, чтобы не разливались чернила. Чорнила просить. Навіть «диктурою» не відмовишся. Щоб не розливалось чорнило, дітвора напиха бавовни в каламар і вже робить пером, що видушить, наче б і вмочив. Отсе й єсть «диктура». Св. Л. 164.
Жихуне́ць, -нця́, м. Раст. чистотѣлъ, Chelidonim majus L.
Зуски нар. = дзуски.
Поновини, -вин, ж. мн. Обновленіе. Були ж поновини в Єрусалимі. Єв. І. X. 22.
Попідпихати, -ха́ю, -єш, гл. Подоткнуть подъ что (во множествѣ).
Росколювати, -люю, -єш, сов. в. росколо́ти, -лю, -леш, гл. Раскалывать, расколоть.
Тикати, -каю (-чу), -єш (-чеш), гл. 1) Тыкать, втыкать. 2) Давать, показывать (кукишъ). Вона йому дулі тиче. Шевч. 3) Говорить «ты». Не тикай, бо мене царь ґудзиками обтикав. Ном. То це він на батька тикав? Левиц. Пов. 184.
Четвер, -рга, м. Четвергъ. У неділю я її одвідала, а в четвер почули ми, що вмерла. МВ. І. 78. Середа нехай не трапляється наперед четверга. Ном. № 532.жилавий, жилний. Cм. жилавий.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУГУП.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.