Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дрохвин

Дрохви́н, дрохви́ний, -а, -е. Принадлежащій драхвѣ, относящійся къ драхвѣ. Дрохвині яйця. Сим. 233.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 447.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРОХВИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРОХВИН"
Баранта, -ти, ж. Стадо овецъ. Черном.
Відчалюватися, -лююся, -єшся, гл. Отдѣляться, отдѣлиться. Відчалився від народу та й пішов собі геть понад берегами.
Лю́дськи́й, -а, -е. 1) Человѣческій. Де люде не ходють і людський христіянський глаз не заходе. Чуб. І. 116. Напився він не раз людської крови. Ном. № 1281. І погляд у його не людський. Ном. № 2893. 2) Человѣчный, привѣтливый. 3) Порядочный, разумный, смыслящій. Не попалось кому людському взяти. МВ. півтора людського. Неразумное, неумѣстное. Що скаже, то півтора людського. Ном. № 13031. 4) Народный, простонародный. То земля панська, а то людська. Полт. г. 5) Чужой, не свой. Постаріла мене, брате, людська робітонька. Грин. III. 400.
Масю́ненький и масюсінький, -а, -е. Крохотный, чрезвычайно малый.
Положистий, -а, -е. = пологий. Вх. Лем. 453.
Потуркати, -каю, -єш, гл. 1) Поворковать. 2) Поговорить нѣкоторое время одно и то-же, не переставая.
Призорий, -а, -е. Близорукій. Шух. І. 33.
Рілля, -лі, ж. Вспаханное поле, пашня. З доброї ріллі — ори плугом, а хліб буде. Ном. № 8900. Така люба рілля, що дитина виросла б, коли б посадив. Ном. № 10150.
Сабе меж. = цабе.
Сизоперець, -рця, м. Съ сизыми перьями. Орли сизоперці налітали. Н. п.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРОХВИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.