Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

грюкало

Грю́кало, -ла, м. и с. Сильно стучащій человѣкъ. Отцей (отце) ще мені грюкало!
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 333.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРЮКАЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРЮКАЛО"
Веприна, -ни, ж. 1) Мясо вепря. 2) Раст. Ribes grossularia. Вх. Пч. II. 35.
Витріщати, -щаю, -єш, сов. в. витріщити, -щу, -щиш, гл. 1) Вытаращивать, вытаращить. Ходив Хома ходив, витріщав баньки, витріщав — ніяк не побачить шкапи. Рудч. Ск. II. 175. Очі витріщив, як жировий туз. Ном. № 6596. 2) Выставлять, выставить обнаженную часть тѣла.
Допе́рво нар. = допіро.
Колосування, -ня, с. = колосина. А ні гречки, ні полови, ні колосування. Чуб. V. 674.
Кравченко, -ка, м. Сынъ портного.
Недбалість, -лости, ж. 1) Нерадивость, нерачительность, небрежность. Аже ж Петро своєю недбалістю пропав. Канев. у. 2) Беззаботность, безпечность. Чуб. І. 270.
Поляченько, -ка, м. Ум. отъ поляк.
Причапрячити, -чу, -чиш, гл. Привести въ порядокъ. Нужа напала дитину, то я її причапрячила — обстригла та прибрала. Зміев. у.
Розшолопати, -паю, -єш, гл. Сообразить, понять, смекнуть. Ком. І. 48. Левиц. І. 313. Не розшолопав, шо то той казав. Грин. II. 60. Як я розшолопав, дак воно вийшло ось що.
Сапати, -паю, -єш, гл. Дышать съ сопѣніемъ. 2) Питать. З рота поломя сапле. О. 1861. VIII. 31. Так і сапає полумя.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРЮКАЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.