Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

грюкало

Грю́кало, -ла, м. и с. Сильно стучащій человѣкъ. Отцей (отце) ще мені грюкало!
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 333.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРЮКАЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРЮКАЛО"
Бздикнути, -ну́, -не́ш гл. одн. в. отъ бздикати.
Вициганити, -ню, -ниш, гл. Выманить; выклянчить.
Дрясува́ти, -су́ю, -єш, гл. Топтать. Ой як же вийшла Божая мати да на крижові стала: кулі вертала, кіньми дрясувала, воювати не дала. Млр. л. сб. 188. Cм. ґрасувати.
Жадати, -даю, -єш, гл. Желать, жаждать. Не той убогий, що мало має, а той, що багацько жадає. Ном. № 1617. Вставай, вірний козаче, давно моє серденько тебе жадає. Чуб. V. 54.
Кокати, -каю, -єш, гл. Стричь (преимущественно овецъ). Мнж. 182.
Кривити, -влю, -виш, гл. 1) Кривить. 2) Поступать несправедливо. Він первих вас за кривду покарає, дарма, що ви кривили за для ного. К. Іов. 28.
Небачний, -а, -е. = необачний.
Носорожець, -жця, м. Сказочная птица съ рогомъ на носу, погибшая во время потопа, такъ какъ она, полагаясь на свою силу, не захотѣла войти въ ковчегъ. Драг. 95.
Підбіг, -га, м. Насѣк. Bombyx rubi. (гусеница). Вх. Пч. І. 5.
Цокувати, -кую, -єш, гл. 1) Изумляться, остолбенѣвать. Вх. Уг. 274. 2) цоку́ють ко́ні. Лошади не хотять везти. Вх. Уг. 274.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРЮКАЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.