Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

грюкало

Грю́кало, -ла, м. и с. Сильно стучащій человѣкъ. Отцей (отце) ще мені грюкало!
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 333.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРЮКАЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРЮКАЛО"
Дилюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. Строить изъ бревенъ. Ой у полі корчма дильом дильована. Н. п.
Зашмали́ти, -лю́, -лиш, гл. Подвергнуть загару, обжечь.
Ло́мок, -мку, м. Одна изъ двухъ подставокъ въ ткацкомъ станкѣ, на которомъ лежитъ штак. Cм. верстат. Конст. у.
Наверну́ти, -ся. Cм. навертати, -ся.
Ніжний, -а, -е. Нѣжный. Хоч чорна, та моторна, а біла — дуже ніжна. Ном. № 8534., Ум. ніжненький. Притуливши до рота ніжненьку пучечку, вона думала. Левиц. І. 534.
Нятися, ймуся, ймешся, гл. 1) Браться. Нявся, як на стіну дрався. Ном. № 3070. 2) не йметься віри. Не вѣрится. 3) не йметься мені. Не дается въ руки, не спорится.
Пхинькати, -каю, -єш, гл. = пхикати. Желех.  
Ріт, рота, м. 1) Ротъ. Суха.... ложка ріт дере. К. ПС. 12. 2) Въ сосудѣ: отверстіе, въ которое вливается и выливается жидкость. Шух. І. 179. Ум. рото́чок.
Стовпа́тий, -а, -е. Полосатый. Плахта стовпата.
Червонорожевий, -а, -е. Алый. Цвіт королевий схилив свою головоньку червонорожеву. Шевч. 355.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРЮКАЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.