Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

грюкало

Грю́кало, -ла, м. и с. Сильно стучащій человѣкъ. Отцей (отце) ще мені грюкало!
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 333.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРЮКАЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРЮКАЛО"
Бачно, нар. Предусмотрительно.
Борше нар. = боржій. Хто борше насипле, той борше змеле. Ном. № 7194.
Громі́вка, -ки, ж. Ель, подвергшаяся громовому удару. Скрипку роблять із ялиці-громівки, то б то з такої, що в неї грім ударив. ЕЗ. V. 194.
Дима́н, -ну́, м. 1) Раст. Betonica officinalis. ЗЮЗО. І. 114. 2) Названіе вола темно-коричневаго цвѣта. КС. 1898. VII. 41.
Дити́нячий, -а, -е. = Дитячий.
Істе, -того, с. 1) = іста. Кв. 2) Стволъ дерева? Ум. істечко. Ой жаль мені тії тополі, що на чистому полі. Де я буваю, де я літаю, на тополі спочиваю. А тепер істечко і гілечко забрато, нігде сісти й одпочити. Н. п.
Мука́ 2, -ки́, ж. = борошно.
Невіра, -ри, об. 1) Недовѣрчивый. 2) Невѣрующій, атеистъ. 3) Невѣрный, не христіанинъ. Та добре було, та добре було та під Турчином жити, та як же нам, запорозцям за невіру служити? Н. п. Ця, бачте, невіра то й темниці доладу не вміє змурувати, — не то що ми, християне. МВ. ІІІ. 59. 4) Недовѣріе. До панів народ має давню историчну невіру. О. 1862. II. 52. Ум. невіронька. КС. 1882. V. 361.
Прочудо, -да, с. Диво. Преимущ. въ выраженіи: на прочудо. На удивленіе, изумительно. Козак прибіравсь на прочудо. АД. І. 168.  
Спідник, -ка, м. = спідняк 1. Шух. І. 103, 146.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРЮКАЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.