Бубнило, -ла, с. Барабанъ (шутливо?). Одкрила барабан і вимазала у середині кістом. Уже у труби заграли салдатам іти в поход. Салдат і каже: «Прощай, бабушка! не погнівайся, що я тобі мички перелив». — Не погнівайся, — каже баба, що я тобі бубнило набила.
Дзиґля́тко, -ка, с. Стульчикъ. Ум. Дзиґля́точко.
Зві́рчувати, -чую, -єш, сов. в. вверті́ти, -рчу́, -ти́ш, гл. 1) Скручивать, скрутить. Усі на його і напали, на смерть звертіли і зім'яли. 2) Соединять, соединить двѣ доски, планки и пр., просверливъ дыры и вставивъ въ нихъ соединительные шипы.
Здо́гад, -ду, м. Догадка. дава́ти на здо́гад. Давать понять.
Зсохти. Cм. зсихати.
Їжачиха, -хи, ж. Ежъ-самка.
Павприця, -ці, ж. Желѣзная пластинка съ четырехугольнымъ отверстіемъ по срединѣ; она вставляется въ нижнюю часть верхняго мельничнаго жернова; въ отверстіе входитъ конецъ веретена шестерни.
Риштувати, -ту́ю, -єш, гл.
1) Устраивать лѣса.
2) Снаряжать. Гармати да ковані вози в поход риштує. А ну лишень риштуй воза, бо завтра треба вже по снопи їхати. Заходиться риштувать вози в далекую дорогу. Cм. рихтувати.
Стріхіль, -ля, м. Тупой сапожный ножъ, которымъ выравниваютъ кожу. Cм. стріхіль, стрихулець.
Тирло, -ла, с.
1) Мѣсто отдохновенія скота у водопоя въ обѣденное время. , Сонечко геть підніметься, і отара сама стане рушать з тирла.
2) Логовище, притонъ звѣря. Оттут саме вовче тирло.
3) Также ти́рво. Мѣсто, гдѣ птица токуетъ, токъ. Вообще мѣсто, гдѣ птицы собираются для отдыха, на ночь. Журавлі десь курлюкають на тирлах.
4) = терло 1.
