Зачу́вати, -ва́ю, -єш, сов. в. зачу́ти, -чу́ю, -єш, гл. Слышать, заслышать, услышать. То удова теє зачуває. Заржи, заржи, сивий конику, рано на пашу йдучи, чи не зачує серце-дівчина, а в саду вінки в'ючи. 2) Чуять, почуять. Хутко зачує кішка, де сало.
Здігна́ти, здожену́, -не́ш, м. = здогнати. Від одного втік, а другого не здігнав.
Кропля, -лі, ж. = крапля. Буду пити, буду пити й кропли не пущу.
Поголодувати, -ду́ю, -єш, гл. Поголодать.
Позабірати, -ра́ю, -єш, гл. Забрать (многое). Усе позабірала, а синій камінець, що батько звелів купити, я й не взяла в Василя. В слободі позабірають усе.
Покутувати, -тую, -єш, гл. Искупать грѣхъ, нести епитимію, каяться. Це тобі Бог присудив, щоб ти дев'ять літ покутував свою гордість. Ти ще будеш покутувать гріхи на сім світі.
Ростужитися, -жуся, -жишся, гл. Предаться тоскѣ.
Сідало, -ла, с.
1) Насѣстъ. Усі кури на сідалі, півень на порозі.
2) Сѣдалищная часть человѣческаго тѣла, задница.
Хмелина, -ни, ж.
1) Одно растеніе хмеля. Як хмелині вгору витися.
2) Раст. Cuscuta. Ум. хмелинка, хмелинонька, хмелиночка.
Шех, -ха, м. Сигнальный пистолетный выстрѣлъ. Чекайте, каже, мого шеха з пістоля.
