Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

грушівка

Груші́вка, -ки, ж. Сортъ плахти. Черниг. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 333.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРУШІВКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРУШІВКА"
Глушити, -шу, -шиш, гл. Оглушать, заглушать. Вітер уривав багацько річей його; торохтючи, колеса глушили їх. Г. Барв. 19. Оця кропива тільки глушить сад. — Придивиться, де риба залягла під кригою, та й стане гатити кийком — глушити. О. 1861. XI 115.
Залю́днення, -ня, с. Заселенность.
Курнявка, -ки, ж. Раст. Дождевикъ, Licoperdon. Вх. Уг. 248.
Ошелест, -сту, м. = ожелест. Вх. Уг. 256.
Пошевка, -ки, ж. 1) Каждая изъ двухъ балокъ, лежащихъ въ основаніи крыши хаты вдоль восточной и западной стѣнъ. Kolb. І. 55. 2) = пошивка. Гн. II. 31.
Пошевцювати, -цюю, -єш, гл. Позаниматься портняжествомъ.
Примостити, -ся. Cм. примощувати, -ся.
Проколихати, -шу́, -шеш, гл. Покачать. Повішу ще тії рукава — хай вітер проколише. Чуб. V. 606.
Товстіти, -тію, -єш, гл. Толстѣть.
Травний, -а́, -е́ 1) Удобоваримый, съѣдобный. Левч. 167. 2) Питательный. Не хліб добрий, травний, не то що торішній, що не знать, що й їв. Кременч. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРУШІВКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.