Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гудзь

Гудзь и гудзя́! II меж. = Гуджа. Гн. І. 25. Kolb. I. 65.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 336.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУДЗЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУДЗЬ"
Биґарь, -ря, м. = беґар. Угор.
Виголодатися Cм. виголоджуватися.
Гильня, -ні, ж. Стая волковъ въ періодъ течки. Желех.
Доволікати, -ка́ю, -єш, сов. в. доволокти́, -чу́, -че́ш, гл. Доволакивать, доволочь, дотаскивать, дотащить. Ледве ноги доволік. Шевч. 532. Насилу доволік шкуру до криниці. Рудч. Ск. ІІ. 189.
Жовті́ський, -а, -е. = жовтісінький. Желех.
Підхарчити, -чу́, -чи́ш, гл. = підхарчувати.
Поперерізувати, -зую, -єш, гл. Перерѣзать (во множествѣ).
Пострахати, -ха́ю, -єш, гл. Постращать. Хоч жалко, не жалко, а треба впинить: і пострахаєш було, і крикнеш на його. МВ. ІІ. 10.
Проплинути, -ну, -неш, гл. Проплыть.
Умовка, -ки, ж. Договоръ, условіе. Я з вами не роблю умовнії. Котл. Ен. V. 14.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУДЗЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.