Злічувати, -чую, -єш, сов. в. злічи́ти, -чу́, -чиш, гл.
1) Сосчитывать, сосчитать. 27. Ти в коморі, я на дворі, вийди, серце, злічим зорі. Не можна далебі злічити, які народи тут плелись. Хто воінство його злічити може.
2) Вылѣчивать, вылѣчить. Як би од Бога болізнь, то Бог би й злічив.
3) О разбитой посудѣ: склеивать, склеить. Злічила макітру, та вже год десять живе.
Кручий, -а, -е. Вороновъ. — син — бранное слово. Да вже ж на Україні не одна жінка курку зготувала, тебе, ляха, кручого сина, на ніч чекала.
Миротво́рниця, -ці, ж. Примирительница, носительница мира. Світи, поки вселенну осияє світило миротворниці-науки.
Наспак нар. = навспак. Наспатися, силюся, спится, гл. Наспаться.
Обсмажувати, -жую, -єш, сов. в. обсмажити, -жу, -жиш, гл. Обжаривать, обжарить.
Отецький, -а, -е. 1) Отцовскій. Приблудився та до отецького двору. отецький син, отецька дитина. Названіе, прилагаемое къ добропорядочному сыну добропорядочныхъ родителей. Ой Василю, Василю, отецька дитино! Як лучиться отецький син, оддасть мене мати.
2) Отеческій.
Підструнчувати, -чую, -єш, сов. в. підструнчити, -чу, -чиш, гл. Подстрекать, подстрекнуть, подущать. Як не підструнчував громаду, а по його не сталося.
Стравувати, -вую, -єш, гл. Кормить, питать, содержать.
Укір нар. см. на-вкір.
Щепільник, -ка, м. = щепій. Він росказував се прилюдно. Там був тоді й щепільник, той, що віспу щепить.
