Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

грушечка

Гру́шечка, -ки, ж. Ум. отъ груша.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 333.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРУШЕЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРУШЕЧКА"
Вологнути, -ну, -неш, гл. Влажнѣть.
Заборони́ти, -ся. Cм. заборони́ти, -ся.
Му́лятися, -ляюся, -єшся, гл. = мулитися. Кажи, не муляйся. Н. Вол. у.
Налля́тися, -ллю́ся, -лє́шся, гл. = налитися.
Пережижка, -ки, ж. Глиняная посуда, обожженная предварительно, послѣ чего она покрывается свинцового поливою, а затѣмъ подвергается вторичному обжиганію. Вас. 180.
Пересмикнути, -ну́, -не́ш, гл. 1) одн. в. отъ пересмикати. 2) О зайцѣ: перебѣжать. Заєць пересмикнув на той бік через греблю.
Повикопувати, -пую, -єш, гл. Выкопать (во множ.). Зося звеліла повикопувати всі чисто кущі. Левиц. І. 407.
Поперечіплювати, -люю, -єш, гл. Тоже, что и перечепити, но во множествѣ.
Почесний, почестний, -а, -е. 1) Почтенный, уважаемый. Титарівна-Немерівна почестного роду. Шевч. 655. Вік чоловік почесний. Черк. у. 2) Почетный. почесний хліб. Хлѣбъ, съ которымъ приходять старости сватать дѣвушку. Тільки й знає почесний хліб старостам вертати. Г. Барв. 457. почесна (чарка?) — угощеніе водкой въ нѣкоторые моменты свадебнаго обряда. Дружба наливає чарку горівки і кличе на почесну. Грин. III. 513. Тут то саме у Тараса коровай ділили; за вечерею бояре дружечок гулили; подавали їм почесну, а сами ковтали. Мкр. Н. Зо.
Псалтирний, -а, -е. Псалтырный. Псалтирні вірші. К. ХП. 58. На струнах псалтирних заграю. К. Псал. 115.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРУШЕЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.