Волота, -ти, ж. = волот.

Дізнава́тися, -ю́ся, -є́шся, сов. в. дізна́тися, -на́юся, -єшся, гл. Узнавать, узнать. Грин. II. 117. А як ся дізнали, — пану дали знати. Гол. І. 62. Дізнався я про землю. Ком. І. 18. Cм. Дознаватися.

Заса́пуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. засапатися, -паюся, -єшся, гл. Запихиваться, запыхаться. Втомивсь, засапавсь, спотикався. Котл. Ен. III. 20. — Чого ж ти так засапалась? — Я мовчу: не здишусь. Г. Барв. 397.

Печерувати, -ру́ю, -єш, гл. — раки. Ловить руками раковъ въ ихъ норкахъ.

Поколодва, -ви, ж. Ловушка для лисиць и куницы: двѣ вбитыя въ землю развилки (розсохи), соединенныя бревномъ (победрина), въ развилинахъ ихъ лежитъ второе бревно (підколодник), а надъ нимъ третье (притяг), — посрединѣ оно поддерживается подставкой (свердлик), установленной на підколоднику, а на концы его наклонно положено два бревна (пільги): верхними концами они (зацѣпивъ сучьями) на підколоднику, а нижними на землѣ; звѣрь, силясь достать приманку, просовываетъ голову между двумя верхними бревнами, выталкиваетъ подставку и придавливается тяжестью упавшаго бревна за шею. Шух. I. 237.

Самодержавство, -ва, с. = самодержавність. К. Бай. 141.

Червчатий, -а, -е. 1) Окрашенный въ червець. 2) Сдѣланный изъ шелка червець или съ примѣсью его. Плахта на ній кортацька, червчата. Кв.

Шишка, -ки, ж. 1) Шишка. Ном. № 2121. 2) Украшеніе изъ тѣста на пасхальномъ хлѣбѣ, подражающее виду сосновой шишки. Чуб. VII. 445. 3) Свадебный хлѣбъ особаго рода. От, перед весіллям, так увечері, кличуть на шишки молодиць. Рудч. Ск. І. 149. 4) Крышка курительной трубки. Шух. І. 276. 5) У келефа: часть палки, выдающаяся надъ рукоятью. Шух. І. 274. Ум. шишечка.

Шкилити, -лю, -лиш, гл. Насмѣхаться, издѣваться. Шкилить та й шпилить цілий ранок з баби. Черниг. у.

Шлюб, -бу, м. Вѣнчаніе. Коли любиш так, як кажеш, то веди до шлюбу. — Ой рад би я шлюб узяти, та не велить мати. Чуб. III. 178. шлюб брати, взяти, на шлюбі стояти, до шлюбу стати. Вѣнчаться, обвѣнчаться. Чуб. II. 82, 83. Хиба десь будеш брати на страшній неділи шлюб? Ном. № 13899. Захотіла за москаля заміж піти, от і взяла з ним шлюб. Драг. 217. Ой не хочу я заплатоньки брати, тільки хочу я до шлюбойку стати. — Ліпше мені в сей Дунай топать, ніж з гидким, поганим до шлюбойку стать. Чуб. V. 162. шлюб давати, дати. Вѣнчать, обвѣнчать. Батюшка.... йде до церкви давати шлюб молодим. Грин. III. 516. Ум. шлюбонько, шлюбочок. Чуб. III. 77.