Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гуготіти

Гуготі́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Производить глухой шумъ. Далі стало вже гуготіти, мов клекоче море, або гуде великий вітер здалеку. Кв. Дивись, як гуготить огонь, наче у гуті. Черниг. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 336.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУГОТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУГОТІТИ"
Бридій, -дія, м. = брид 2. Та я за цим бридієм усі (пісні) позабувала. О. 1862. VI. 31.
Виполоски, -ків, м. мн. Грязная вода отъ мытья, помои.
Закухарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Заняться стряпней.
Змурувати, -ру́ю, -єш, гл. Построить (изъ камня, кирпича); соорудить. Змурував високу башту. Грин. І. 128. Оце змурував Спаса. Ном. 14223.
Коліш, -ша, м. Колесо на валу (надъ колодеземъ)? Колішем тягнуть воду. Вх. Зн. 27.
Позлотити, -лочу, -тиш, гл. = позолотити. Взіла вона чубок бервінку позлотила. Ез. V. 96.
Попереставляти, -ля́ю, -єш, гл. Переставить (во множествѣ).
Проголодувати, -ду́ю, -єш, гл. Проголодать. Проголодувала з тиждень (шукаючи заробітку), та з тим і додому прийшла. Кіевск. у.
Тутешній, -я, -є. Здѣшній. Ти, здається, не тутешній? Котл. Н. П. 382. Їм і байдуже, що діється наоколо і в тутешнім краї. Стор. МПр. 89.
Чек Въ выраженіи: на чеку. На сторожѣ. Треба було жити як на чеку: боялась його сама одна стрінути. МВ. ІІ. 194.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУГОТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.