Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гуготіти

Гуготі́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Производить глухой шумъ. Далі стало вже гуготіти, мов клекоче море, або гуде великий вітер здалеку. Кв. Дивись, як гуготить огонь, наче у гуті. Черниг. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 336.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУГОТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУГОТІТИ"
Відкопуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. відкопатися, -паюся, -єшся, гл. Откапываться, откопаться.
Гаска, -ки, ж. Молотокъ для разбиванія кусковъ соли вываренной на солеваренныхъ сковородахъ. Вх. Зн. 49.
Зопак нар. hа зо́пак. Въ обратную сторону. Коли сонечко на зопак зійде, тоді, сестрице, гостьом в вас буду. Мл. л. сб. 232.
Кавалірувати, -ру́ю, -єш, гл. Жить холостякомъ.
Підзорити, -рю, -риш, гл. 1) Замѣтить. Я її не підзорила, не можу сказати, щоб вона любила хлопців. Верхнеднѣпр. у. 2) Сглазить ? Ой немає, дідусеньку, та вже і не буде: як вигнала за ворота (курчата), підзорили люде. Н. п.
Підписувати, -сую, -єш, сов. в. в. підписа́ти, -шу́, -шеш, гл. 1) Подписывать, подписать. Я підпишу на суді оправдання. К. Іов. 68. 2) Надписывать, надписать.
Притуманювати, -нює, сов. в. притуманити, -нить, гл. безл. Затуманивать, затуманить, покрыть туманомъ. Ой звечора дрібний дощ ішов, а к півночі притуманило. Грин. III. 164.
Проколоти, -ся. Cм. проколювати, -ся.
Протюпати, -паю, -єш, гл. Пройти мелкими шажками; проѣхать медленно.
Утроїти, -рою, -їш, гл. Утроить. Запорозці утроїли своє військо. Стор. МПр. 89.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУГОТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.