Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

грузький

Гру́зьки́й, -а, -е. Топкій, вязкій. Була дороженька барзо грузька. АД. II. 37. Грузьке дно в річці.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 333.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРУЗЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРУЗЬКИЙ"
Жиді́вчин, -на, -не. Еврейкинъ.
За́чужа нар. Вчужѣ. Зачужа жаль. Ном. № 2255.
Квітчаний, -а, -е. 1) Цвѣточный. Тепленький вітрець зо всього степу несе йому квітчані запахи. Стор. І. 206. 2) Украшенный цвѣтами. Квітчаною головою схилишся до неньки. К. Досв.
Куча, -чі, ж. 1) Куча. Чужую кучу віючи, вочі завсіди запорошиш. Ном. № 10314. мала куча. Игра, въ которой съ крикомъ «мала куча!» играющіе валятъ одинъ другого въ кучу. КС. 1887. VI. 480. 2) Клѣть для птицъ. Лисичка прибігла і вп'ять украла (курочку); принесла додому, заперла в кучу. Рудч. Ск. І. 20. 8) Хлѣвъ для свиней. Шух. І. 185. Ум. кучечка, кучка.
Ля́рва, -ви, ж. Потаскуха. Чуб. І. 90. Ах ти паскудо, лярво безноса! Подольск. г.
Напро́шуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. напроси́тися, -шу́ся, -сишся, гл. (кого про що). Долго просить кого о чемъ. Тебе я тілько напросився. Федьк.
Пелевень, -вня, м. = пелевня. Вх. Лем. 447.  
Поділля II, -ля, с. Низменная мѣстность.
Пороскрадати, -да́ю, -єш, гл. Разокрасть (многое).
Шкарубина, -ни, ж. = шкалубина = шкарлубина. Дивиться хазяїн шкарубиною, що робить жовнір із господинею. О. 1861. XI. 9 — 10.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРУЗЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.