Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

грумотіти

Грумоті́ти, -мочу́, -ти́ш, гл. = Грюкотіти. І стукотить, і грумотить, за комір вода ллється. Рудч. Чп. 88.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 333.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРУМОТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРУМОТІТИ"
Вистріл, -лу, м. Выстрѣлъ. Стор. II. 156.
Витяжний, -а, -е. 1) Протяжный. Пісня жалібна, витяжна, плакуча. Левиц. І. 2) витяжні чоботи. Сапоги, у которыхъ передокъ и передняя часть голенища изъ цѣльной кожи. Нові чоботи витяжні. Ном. № 11182.
Захожуваты, -жую, -ешъ, гл. = захожаты.
Зачумі́ти, -мі́ю, -єш, гл. Очумѣть.
Поклонити, -ся. Cм. поклоняти, -ся.
Покриванка, -ки, ж. Новобрачная въ обрядѣ покрыванія головы.
Поміжник, -ка, м. Сосѣдъ по земельнымъ владѣніямъ.
Пташечка, -ки, ж. Ум. отъ пташка.
Рогач, -ча, м. 1) Ухватъ. Чуб. II. 140. Нагодують калачем, та і в спину рогачем. Ном. 2) = рогаль 1. Як не дасте калача, — займем вола рогача. Чуб. ІІІ. 458. 3) = олень. Вх. Пч. II. 6. 4) Жукъ-олень. Lucanus cervus. Вх. Пч. І. 6. Ум. рогачик.
Хуртуна, -ни, ж. = хуртовина. Скотарі мали собі од вітру й хуртуни халабуди, окутані повстьми. Стор. II. 182.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРУМОТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.