Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

грумотіти

Грумоті́ти, -мочу́, -ти́ш, гл. = Грюкотіти. І стукотить, і грумотить, за комір вода ллється. Рудч. Чп. 88.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 333.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРУМОТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРУМОТІТИ"
Багатирство, -ва, с. Богатство. Нехай йому з його багатирством! Мир. Пов. І. 158 б.
Викобзати и виковзати, -ваю, -єш, гл. Скользя по льду, продѣлать дорожку. Аф. 330.
Госпо́ся, -сі, ж. Ласкательное отъ господиня. Гол. І. 147. МВ. (КС. 1902. X. 144). Ось слухайте, моя госпосю, моя панійко! Г. Барв. 437.
Грива́стий, -а, -е = Гриватий. Два бахмати, гривасті ступаки шли під ними. К. МБ. XI. 143.
Дівока, -ки, ж. Раст. Cephalanthera bifolia. Лв. 97.
Ненависть, -ти, ж. Ненависть. Нехай мене Бог боронить від лихої напасти, від панської карности, від людської ненависти. Ном. № 152. узя́ти ненависть на ко́го. Возненавидѣть кого. Яке моє життє буде? та й її, як я візьму на неї ненависть? Г. Барв. 201.
Перевідник, -ка, м. 1) Расточитель. Адес — пес, Пересип — злодій, Куяльник — перевідник. Ном. № 748. 2) Человѣкъ смѣшанной породы, помѣсь. Шух. І. 55.
Поголубкатися, -каюся, -єшся, гл. = поголубитися. Молоді, як би могли крізь землю пройти, щоб там притулитись, поголубкатись, то ні минути не ждали б. Св. Л. 270.
Протепом нар. Опрометью. Харьк. у. Мирг. у.
Скіко мѣст. = скіки. Грин. І. 94.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРУМОТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.