Безклопотний, -а, -е. Не имѣющій заботъ, неозабоченный, беззаботный.
Ґурґу́ля, -лі, ж. = Ґуля.
Крастися, крадуся, -дешся, гл. Подкрадываться. Крадеться як вовк. А із яру в киреї козачій хтось крадеться.
Насміхатися, -хаюся, -єшся, гл. = насміхати. Насміхалися з його. Із матки старенької насміхається.
Незбожність, -ности, ж. Безбожность.
Необмильний, -а, -е. = неомильний.
Розроблювати, -люю, -єш, розробля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. розробити, -блю́, -биш, гл. Разрабатывать, разработать.
Рубатися, -баюся, -єшся, гл. Рубиться. Рубайся, дерево, кривеє і правеє. Свій з своїм січися, рубайся, а чужий не мішайся.
Уставати, -таю, -єш, сов. в. устати, -тану, -неш, гл. 1) Вставать, встать. Буду вставать я раненько. Ви ж було раненько встаєте. Устала раненько, умилась біленько, хазяїну на добридень дала. Ледви встала, поклонилась, вийшла мовчки з хати. 2) Подыматься, подняться, вздыматься. Подай нам, Господи, з неба дрібен дожчик, а з низу буйний вітер! Хочай-би чи не встала на Чорному морю бистрая хвиля, хочай-би чи не повиривала якорів з турецької каторги! Ой із-за гори, з-за крутенької густий туман уставав. Кругом аж курява вставала. Встає хмара з-за лиману. 3) Слѣзать, сходить. То козак козацький звичай знає, із коня вставав. 4) Восставать, возстать. На ґвалт Пулавського і Паца встає шляхецькая земля. Син устане на батька, а батько на сина. 5) Восходить, взойти. Вже сонце встає із-за гори. 6) Наступать, наступить. Встала й весна, чорну землю сонну розбудила. 7) Происходить, произойти. З тихеньких все лихо встає.
Уцвісти, -ту, -теш, гл. Процвѣсть, зацвѣсть.
