Вергати, -гаю, -єш, сов. в. верг(ну)ти, -ну, -неш, гл.
1) Бросать, бросить, швырять, швырнуть. Такі дуби верга, то по півтора обіймища.
2) вергнути очима. Взглянуть. Ой шила сорочки, — покоротила, вергла очима на побратима.
Кавал, -лу, м. Кусокъ, часть. Нема нікде кавал землі. Ум. кавалець, кавалок, кавальчик. Не порубаний я дуже: головонька на четверо, а ніженьки на шестеро, білі палці на кавалці, а рученьки на штученьки. За кавалок кишки сім миль пішки. Треба nрацювати, щоб кавалок хліба мати. Ой не руш же, наймитоньку, та хліба цілого, — ой там лежить на полиці кавалок цвілого. Рвали тіло по кавалку, пускали на воду.
Красноголовець, -вця, м. Грибъ, Agaricus emeticus. Гайку, гайку, дай гриба й бабку! сироїжку з добру діжку, красноголовця з доброго молодця!
Крятатися, -таюся, -єшся, гл. Быть занятымъ, хлопотать.
Обтріпувати, -пую, -єш, сов. в. обтріпати, -паю, -єш, гл. Отряхивать, отряхнуть.
Обужати, -жа́ю, -єш, сов. в. обуди́ти, -джу́, -диш, гл. Будить, разбудить. Той ще спить. Він обужає його. Челядку обудити.
Позароджувати, -джую, -єш, гл. Уродить (во множествѣ).
Поперешукувати, -кую, -єш, гл. То-же, что и перешукати, но во множествѣ.
Робітня, -ні, ж. Мастерская.
Розсільниця, -ці, ж. Родъ щей изъ кислой капусты и кукурузной муки.
