Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

грунт

Грунт, -ту, м. и пр. Cм. Ґрунт и пр.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 333.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРУНТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРУНТ"
Бойовий, -а, -е. Боевой; военный. Хто на вози бойовиї, хто на коні уповає. К. Псал. 46. Ми стоїмо на бойовому праві. К. ПС. 101.
Дур, -ру, м. 1) Глупость. З великого рузуму у дур заходить. Ном. № 6359. Панський дур. О. 1861. XI. 109. 2) Одуреніе. До дуру всі тоді пили. Котл. Ен. Дур напав від хмелю. Мкр. Н. 36.
Жо́вна́ I, -ни́, ж. пт. а) Иволга. Лебед. у. б) Дятелъ зеленый. Вх. Пч. II. 13. в)зеле́на. Дятелъ зеленый. Вх. Лем. 414. г)тарча́ста. Пестрый дятелъ. Вх. Лем. 414. д)чо́рна. Черный дятелъ. Вх. Лем. 414.
Маслува́ти, -лую, -єш, гл. = маслосвятити. Хто у вас хворий? — Дід, та дуже трудний; так учора маслували. Канев. у.
Наві́дшибі нар. Особнякомъ, въ сторонѣ, отдѣльно. Хата стоїть навідшибі. Мій син Андрій навідшибі живе, а Петро зо мною. Черк. у.
Панотецький, -а, -е. Отцовскій. Злякавсь і батько тоді, забувсь і про свою повагу панотецьку. Г. Барв. 465.
Причинець, -нця, м. Зачинщикъ, виновникъ. Закр.
Проштовхати, -ся. Cм. проштовхувати, -ся.
Пустісінький, -а, -е. Совершенно пустой. Отті прямії колоски зовсім пустісінькі, ростуть на ниві даром. Греб. 363.
Хорошка, -ки, ж. = хорохонька. ЗЮЗО. І. 120.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРУНТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.