Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

губатий

Губа́тий, -а, -е. 1) Имѣющій большія губы, толстогубый, губастый. Чуб. І. 5. Багатая-губатая, а ще к тому пишна, а вбогая-хорошая, як у саду вишня. Чуб. V. 38. 2) Губа́тий віл. Волъ съ большой мордой. КС. 1898. VII. 46.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 335.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУБАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУБАТИЙ"
Воличок, -чка, м. Ум. отъ віл.
Заторохкоті́ти, -кочу́, -ти́ш, гл. Загрохотать, застучать.
Здави́ти Cм. здавлювати.
Канонірка, -ки, ж. Пуговица канонирскаго мундира. Шух. І. 286.
Мусува́тися, -су́юся, -єшся, гл. Возиться. Я й додому почав уже повертати, а він одно мусувався і панькався біля своєї кобили. Харьк. г.
Набри́дливий, -а, -е. Надоѣдливый.
Обцвяхувати, -ху́ю, -єш, гл. Обить гвоздиками.
Роспиндитися, -джуся, -дишся, гл. Разважничаться, заважничать, надменность показать.
Садочок, -чка, м. Ум. отъ сад.
Саківно, -на, с. Часть сака. Шух. Г. 224, 228. Cм. сак. Часть підкладу. Шух. I. 228.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУБАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.