Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

губатий

Губа́тий, -а, -е. 1) Имѣющій большія губы, толстогубый, губастый. Чуб. І. 5. Багатая-губатая, а ще к тому пишна, а вбогая-хорошая, як у саду вишня. Чуб. V. 38. 2) Губа́тий віл. Волъ съ большой мордой. КС. 1898. VII. 46.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 335.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУБАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУБАТИЙ"
Божкодайло, -ла, м. = божкарь. (Галиц.). Желех.
Ви́віяти. Cм. Вивівати.
Глитнути, -тну, -неш, гл. Однокр. отъ глитати. Глотнуть.
Друк Ii, -ка, дручо́к, -чка́, м. = дрюк, дрючок. Бив, бив, та ще й друк кинув. Ном. № 4023. Вирубав дручка та й подає чортові в яму, щоб його.... витягти. Рудч. I. 57. Ум. дручяга.  
Забра́ння, -ня, с. Взятіе, захватъ.
Запоми́йнити, -ню, -ниш, гл. Наполнить помоями, занять для помой, испачкать помоями. Запомийнив чавун: узяв та помий налив. Конст. у.
Кучечка, -ки, ж. Ум. отъ кучка.
Мушли́н, -ну, м. Кисея, муслинъ.
Нака́пувати, -пую, -єш, сов. в. нака́пати, -паю, -єш, гл. Накапывать, накапать. Ой у полі криниченька повна води та й накапала. Чуб. V. 986.
Присядки, -док, ж. мн. Въ выраж.: у присядки. Въ присядку. А я в скоки та у боки, у присядки та у долоні. Чуб. V. 1143.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУБАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.