Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

губерець

Губе́рець, -рця, м. Губернскій чиновникъ. Котл. МЧ. 432. Ой до мене губерець підсипавсь. Котл. МЧ. 475.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 335.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУБЕРЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУБЕРЕЦЬ"
Блідний, -а, -е. = блідий
Зві́тти, звіттіль, звіттіля́, нар. = звідти.
Здрібні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Измельчать. Аф. 452.
Обдемок, -мка, м. Человѣкъ объѣвшійся, со вспученнымъ животомъ (преимущ. о дѣтяхъ). Харьк.
Посукувати, -кую, -єш, гл. Выводить, выпрядывать нитку. Посукувати починок. Вас. 201.
Прекладати, -даю, -єш, гл.над що. Предпочитать чему. К. ПС. 94. О, божевільна! де твій розум дівся, щоб зрадника над мене прекладати. К. ЦН. 203. Науку і талант над значність прекладали. К. Дз. 13.
Пригоріти, -рю́, -ри́ш, гл. Пригорѣть.
Уз пред. Возлѣ, около, при, вдоль, мимо. Уз край світу ставиш гори. К. Псал. 170. Увечері ж, як скрізь народ відпочивав, посівши на низьких уз гулицю порогах. К. Дз. 173.
Умисний, -а, -е. Умышленный, нарочный. Шейк.
Цвілити, -лю, -лиш, гл. 1) Стегать, хлестать. Желех. Вх. Зн. 77. 2) дощ цвілит. Хлещетъ дождь, льетъ дождь. Вх. Зн. 77.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУБЕРЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.