Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

губерець

Губе́рець, -рця, м. Губернскій чиновникъ. Котл. МЧ. 432. Ой до мене губерець підсипавсь. Котл. МЧ. 475.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 335.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУБЕРЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУБЕРЕЦЬ"
Відстати Cм. відставати.
Годованка, -ки, ж. Воспитанница, вскормленница. Шевч. 493; КС. 1885. ІІІ. 550.
Да́ха IІ, -хи, об. = Давець. Поли даха, так будеш і взяха. Ном. № 10650.
Злукавити, -влю, -виш, гл. Слукавить, схитрить. Тобі єдиному згрішив я, перед тобою я злукавив. К. Псал. 120.
Лінтюга́, -ги, об. Лѣнтяй, лѣнтяйка. Ну й лінтюга! — усе б лежав! Харьк. у.
Невигода, -ди, ж. Неудобство. Не так шкода, як невигода. Ном. № 2300.
Підглибити Cм. підглибляти.
Плодливий, -а, -е. = плідливий. Плодлива, як свиня. Ном., стр. 286, № 4562.
Січний, -а́, -е́ Сочный. Січний кавун. Рк. Левиц.
Спроможний, -а, -е. , — ній, -я, -є. Имѣющій возможность, средства.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУБЕРЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.