Відскороджувати, -джую, -єш, сов. в. відскородити, -джу, -диш, гл. 1) Отрабатывать, отработать боронованіемъ. 2) Отплачивать, отплатить, отомщать, отомстить. Дав почубеньків (старець поводиреві), дак той і одскородив йому.
Казатель, -ля, м. Ораторъ, витія.
Корцівка, -ки, ж. = корчівка 2.
Мітла́, -ли, ж. 1) Метла. Ой я тую далекую мітлами помечу, а до сеї близенької соколом полечу. 2) Комета. 8) Раст. = мітлиця ж.
Нало́патися Cм. налопуватися.
Обморока, -ки, ж. = морока.
Остистий, -а, -е. Съ длинными остями. Остиста пшениця.
Поганець, -нця, м.
1) Гадкій человѣкъ, мерзавецъ. Чи бач! ще і базікать стало... такого ще поганця не бувало. Плаче, плаче та ридає, як рибонька б'ється... а над нею, молодою, поганець сміється.
2) Язычникъ.
Полигатися 2, -гаюся, -єшся, гл. Потащиться, отправиться. Поли́галась і я у Київ.
Тверезість, -зости, ж. Трезвость.
