Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

губерець

Губе́рець, -рця, м. Губернскій чиновникъ. Котл. МЧ. 432. Ой до мене губерець підсипавсь. Котл. МЧ. 475.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 335.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУБЕРЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУБЕРЕЦЬ"
Ацю́! меж. = Аса́! Шейк.
Громови́ця, -ці, ж. Гроза. Вх. Зн. 12. 2) Громовая стрѣла, белемнитъ. Вх. Зн. 12.
Зару́жжа, -жа, с. Солончакъ. По заружжах скот гризе землю. Радом. у.
Клямра, -ри, ж. = клямбра і. Шух. І. 88.
Корх, -ха, м. 1) Мѣра длины въ ширину ладони или въ четыре пальца. В старі годи бач на цін міряли корхами. Харьк. г. Виріс як ячменик на корх, що тілько на голу косу косити. Черниг. у. Виріс на три корхи вгору. Г. Барв. 317. 2) Щепотка (земли). І то не наш корх землі, що нам очі закриють. Ном. № 1499.
Познімати, -ма́ю, -єш, гл. Снять (во множествѣ). Познімали страву і поставили оріхи на стіл. Кв. Познімай сорочки з тину, — вже посохли. Харьк. От ми й стали коло шляху і шапка познімали. ЗОЮР. І. 253.
Пообселюватися, -люємося, -єтеся, гл. То-же, что и обсели́тися, но во множествѣ.
Прибілий, -а, -е. Бѣловатый. Вх. Зн. 55.
Столинє, -ня, с. Ножки стола, часть стола подъ столечницей. МУЕ. ІІІ. 55.
Трахтовий, -а́, -е́ Проѣзжій. Шлях не трахтовий. Драг. 244.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУБЕРЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.