Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

грякати

Гря́кати, -каю, -єш, гл. = Грюкати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 334.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРЯКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРЯКАТИ"
Жало́бний 2, -а, -е. Траурный.
Заране́ньконар. Ум. отъ зарані́.
Малолю́ддя, -дя, с. Малолюдіе.  
Міцноси́лий, -а, -е. Сильный, крѣпкій. Вона знала, що у неї не такий міцносилий голос. Левиц. І.
Ошукати, -ся. Cм. ошукувати, -ся.
Підказування, -ня, с. Подсказываніе.
Повибурковувати, -вую, -єш, гл. Вымостить (во множествѣ). Повибурковувано каменем вулиці.
Родовитий, -а, -е. 1) Родовитый, знатный. Чи ти роду багатого, чи ти роду родовитого? Чуб. V. 911. 2) Наслѣдственный, прирожденный. Мил. 34. Він родовитий злодій. 3) Плодородный. Родовита земля.
Сутяжно нар. = сутужно. АД. І. 199. Так тяжко, так сутяжно довелося їм жити з Степаном. Г. Барв. 507. Сутяжно в чужій чужині, на чужій стороні без порядку погибати. Н. п.
Узгряниччя, -чя, с. Пограничье, місто вдоль границы. Вона узгряниччя людом осадила. К. Досв. 20.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРЯКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.