Виполонити, -ню, -ниш, гл.
1) Взять всѣхъ въ плѣнъ.
2) Истребить. Бог милосердний держить нас на світі, а то б нас давно треба виполонити, як тварь нечестиву.
Гірничий, -а, -е. Горнопромышленный.
Картузовий, -а, -е. Картузный.
Кугик, -ка, м. = сова, Athene noctua.
Лю́ба, -би, ж. Любовь. Коби нам ся ніч не стало з великої люби. Моцний Боже допоможе, дасть з люби користь.
Нажалкува́тися, -ку́юся, -єшся, гл. Наплакаться, насѣтоваться. 2) Нажаловаться, наябедничать.
Озюм, -му, м.
1) Изюмъ.
2) Городъ Изюмъ. Летіла зозуля, зозуля, з инчого города, з Озюма.
Попорськати, -каю, -єш, гл. Побрызгать. Набрала води сцілющої, попорськала.
Притаїтися, -таю́ся, -їшся, гл. Притаиться. Притаилась, ніби б то нежива. Притаїлись біля ганку.
Чистий, -а, -е. 1) Чистый, незагрязненный, прозрачный. Ой гляну я в чисту воду да на свою вроду.
2) Незаросшій сорными травами. Таке просо чисте та велике.
3) Чистый, гладкій. Бог дасть долю і в чистім полю.
4) — четвер. Четвергъ страстной недѣли великаго поста. Ум. чистенький, чистесенький. чистюнький. .
