Валити, -лю, -лиш, гл. 1) Валить, сваливать. Своє на ніжки ставить, а чуже з ніг валить. 2) Идти впередъ; двигаться массою. Сліпому нема гори: куди попав, туди и вали. Так валкою і валить. 3) — вал. Прясть вал 2. Нумо вал валити.
Відсипне, -ного, с. Отсыпное.
Громадя́нський, -а, -е. Общественный. Громадянське життя. Мусиш з пана чоловіком громадянським статись. Не тільки що народньої, а нема в нас і громадянської гордощі. Наші пани, що повстали на Вкраїні з нових народним дуків, дбали про те, як би рідну мову підняти до.... громадянської поваги.
Джерґота́ти, -ґочу́, -чеш, джерґотіти, -ґочу́, -ти́ш, гл. 1) Сильно щебетать, чирикать. Щебечуть і джерґотять пташки, та шурхають ящірки в траві. Также о крикѣ гусей. Cм. Джеркота́ти. 2) Говорить на непонятномъ для слушателя языкѣ.
Знагла нар. Внезапно.
Налощи́ти, -щу́, -щи́ш, гл. Налакировать, наглянцевать.
Поганючий, -а, -е., Ув. отъ поганий.
Поохрипати, -паємо, -єте, гл. Охрипнуть (о многихъ).
Суховила, -вил, мн. Вилы трезубцемъ съ поперечной перекладиной, — для накладыванія навоза. НВолын.
Шипучий, -а, -е. Шипящій. Наймичка принесла шипучий самовар.
