Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гряниця

Гряни́ця, -ці, ж. Граница. ЗОЮР. І. 106. Біля гряниці не впада будувать світлиці. Ном. № 9764. Турецькі гряниці. Мет. 473. Пішли хлопці за гряницю, що ми їх кохали. Чуб. V. 308. Ум. Гряни́чка, гряни́ченька. А по той бік гряниченьки француз наступає. Чуб. V. 1196.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 334.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРЯНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРЯНИЦЯ"
Зара́ння I, -ня, с. Утреннее время. Півень співа поки з зарання, а далі спить, аж потіє. Ном., стр. 298, № 292.
Зчинити, -ся. Cм. вчиняти, -ся.
Кажнісінький, -а, -е., Ум. отъ кажний. Каждый безъ исключенія.
Морков'ять, -ти, ж. Раст. Achillea millefolium. Лв. 96.
На́га, -ги, ж. Позоръ, стыдъ. Не сором і не нага, що тебе сусіди не люблять? Волынск. г. Слов. Д. Эварн.
Нажива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. нажи́ти, -живу́, -ве́ш, гл. Наживать, нажить, пріобрѣтать, пріобрѣсть. Добро наживать. Рудч. Ск. І. 20. Вже не нажити йому другої такої дружини. МВ. (О. 1862. І. 92). Не напоївши, не нагодувавши, ворога не наживеш. Ном. № 9549.
Перекудкудакати, -каю, -єш, гл. Перестать кудахтать.
Погавкати, -каю, -єш, гл. Полаять. Собака погавка, а вітер рознесе. Шевч. (О. 1862. VI. 13).
Рінець, -нця, м. Нырецъ (птица). Харьк. г.
Шарлатовий, -а, -е. Пурпурный. Cм. щерлатий.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРЯНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.