Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гряниця

Гряни́ця, -ці, ж. Граница. ЗОЮР. І. 106. Біля гряниці не впада будувать світлиці. Ном. № 9764. Турецькі гряниці. Мет. 473. Пішли хлопці за гряницю, що ми їх кохали. Чуб. V. 308. Ум. Гряни́чка, гряни́ченька. А по той бік гряниченьки француз наступає. Чуб. V. 1196.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 334.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРЯНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРЯНИЦЯ"
Блазен, -зна, м. = блазень. Ном. № 1327.
Зару́чини, -чин, ж. мн. Обрученіе. О. 1862. IV. 6. МУЕ. III. 74. Летім, брацця, на заручини: там Маруся зарумається, од батенька одлучається, до свекорка прилучається. Мет. 127.
Захрупостіты, -щу, -стыш, гл. Захрустѣть, затрещать; о снѣгѣ: заскрипѣть. Захрупостів сніг. Г. Бара 167.
Кивуха, -хи, ж. Любящая кивать, преимущественно изъ кокетства. Кв. Жел.
Матни́й, -а́, -е́ Состоятельный, зажиточный. Вх. Уг. 251.
Навде́ри, навдера́нці, нар. На-удеръ, на-убѣгъ. Вони тоді кинули і барана того та на вдери. Рудч. Ск. І. 174.
Оріховий, -а, -е. Орѣховый. А скрипочка оріхова, а смичок із рути. Чуб. V. 969.
Прирозуміти 2, -мі́ю, -єш, гл. Сообразить, придумать, ухитриться. Мкр. Г. 57. Г. Барв. 507. Воно дурне, а прирозуміло вкрасти. Лебед. у. Якось ловлять (лева)... прирозуміли. Мир. ХРВ. 69.  
Роскурвитися, -влюся, -вишся, гл. Развратиться.
Судничок, -чка, м. Ум. отъ судник.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРЯНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.