Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гручати

Груча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = Грюкотіти. Грин. ІІ. 310.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 333.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРУЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРУЧАТИ"
Бервінок, -нку, м. = барвінок. ЕЗ. V. 96.
Білячий, -а, -е. Бѣличій. Білячий хвостик. О. 1862. ѴІІІ. 33.
Злючка, -ки, об. ум. отъ злю́ка.
Наві́що нар. Для чего, зачѣмъ. Навіщо сліпцеві дзеркало? Ном. № 5227.
Перегукати, -ка́ю, -єш, гл. Перекричать. Ніякого горла не стане, щоб перегукати вітер та хвилі ревучі. Ком. II. 33.
Позарікатися, -каємося, -єтеся, гл. Дать зарокъ (о многихъ). Це ті йдуть, що позарікалися горілку пити. Богод. у.
Понадрубувати, -бую, -єш, гл. Надрубить (во множествѣ). Кілочки понадрубувати треба, бо дуже довгі. Харьк. у.  
Попідгортатися, -таємося, -єтеся, гл. То-же, что и підгорнутися, но во множествѣ.
Порожнява, -ви, ж. Пустота. І в серці порожняву почуєш. К. ПС. 50.
Сковзатися 2, -заюся, -єшся, гл. = сковзатися. О 1862. І. 41.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРУЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.