Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гряхотіти

Гряхоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. = Грюкотіти. Стукотить гряхотитъ, кобиляча голова біжить. Рудч. Ск. ІІ. 67.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 335.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРЯХОТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРЯХОТІТИ"
Дзюрко́м нар. Струей. Уман. у. Вода біжить дзюрком.
За́ківка, -ки, ж. 1) Металлическая оковка конца палки, ке́лефа, топірця́. Шух. І. 275. 2) Cм. коса. Шух. І. 169.
Зворухну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) Тронуться съ мѣста, шевельнуться. 2) Всколыхнуться; засуетиться. Мати Божа! Увесь будинок зворухнувся: білити, мити, прибірати... Панночки сподіваємось! МВ. (О. 1862. III. 35).  
Їхавиця, -ці, ж. Ѣзда. Ум. їхавичка. Де під'їхать, де пішки, — хоч би погана їхавичка. Черном.
Миги́чка, -ки, ж. = мжа.
Модлува́ти, -лую, -єш, гл. Прилаживать, пригонять, примѣрять. Я модлую перечку в човні. Павлогр. у. Мнж. 185.
Накру́чувати, -чую, -єш, сов. в. накрути́ти, -чу́, -тиш, гл. 1) Накручивать, накрутить, наворачивать, наворотить. Наше діло мірошницьке: накрути та й сядь. Ном. № 3114. 2) Заводить, завести (о пружинахъ, напр., въ часахъ). 3) Нарывать, нарвать (о нарывѣ).
Печерник, -ка, м. Житель пещеры; пещерникъ, отшельникъ. Сплять святі печерники в гробах. К. ДЗ. 156.
Плоховитий, -а, -е. Тихій, смирный. А дитя молоденьке та плоховите собі. Федьк.
Подокручувати, -чую, -єш, гл. Докрутить (во множествѣ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРЯХОТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.