Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гряхотіти

Гряхоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. = Грюкотіти. Стукотить гряхотитъ, кобиляча голова біжить. Рудч. Ск. ІІ. 67.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 335.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРЯХОТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРЯХОТІТИ"
Бека, -ки, ж. Дѣтск. Гадость. Cм. беку, бецяти.
Видавити Cм. видавлювати.
Гу́дж, -джа, м. Узелъ. Біда ж мені з таким мужом, що не в'яже штани гуджом. Чуб. V. 1152.
Квасець, -сця, ж. Раст. Rumex acetasella.
Костричитися, -чуся, -чишся, гл. Хорохориться, ерошиться. Блоха усе костричиться. Ном. № 2461.
Падистий, -а́, -е́.? [i][c lightslategray]падиста річка.[/c][/i]
Папа II, -пи, ж. Дѣтск. Хлѣбъ. О. 1861. VIII. 8. Ум. папка. Потрошку та з папкою. Ном. № 4845.
Похварбувати, -бу́ю, -єш, гл. Окрасить. Н. Вол. у.
Проникливий, -а, -е. Проницательный. Він виявлював розум проникливий. К. Хп. 22.
Простолюд, -ду, м. Простонародіе. Уман. III. 210.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРЯХОТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.