Відрубувати, -бую, -єш, сов. в. відруба́ти, -ба́ю, -єш, гл. 1) Отрубывать, отрубить. Голову йому відрубав. Відрубай кінець, щоб корочча палиця була. 2) Только сов. в. = відрізати 2. А вона мені як одрубала, та ще й при дочках.
Запуха́ти, -ха́ю, -єш, сов. в. запу́хти, -хну, -неш, гл. Запухать, запухнуть.
Красітний, -а, -е. 1) Красивый.
2) Хорошій. Красітна вода, — можно ся й напити.
Підчихвіст, -хвоста, м. Прохвостъ.
Салдацький, -а, -е. Солдатскій.
Синета, -ти, ж. Темный лѣсъ. Ой на горі синета.
Смаровний, -а, -е. Смазанный, подмазанный. Товариш мовний в дорозі стоїть за віз смаровний.
Уважувати, -жую, -єш, гл. Замѣчать, примѣчать.
Устригти, устрижу, -жеш, гл. 1) Отстричь, отрѣзать. 2) Сдѣлать, отхватить. Він мир вам славний устриже.
Хмереччя, -чя, с. 1) Вѣтви, отрубленныя съ дерева. 2) Чаща лѣсная.
