Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

грюкнява

Грю́княва, -ви, ж. Стукотня. Бісова стукнява та грюкнява. Харьк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 333.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРЮКНЯВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРЮКНЯВА"
Бочечка, -ки, ж. Ум. отъ бочка.
Засто́яний, -а, -е. Застоявшійся. Застояні стіжки, аж погнила солома. Камен. у.
Зімо́вище, -ща, с. = зімовник.
Підісковий, -а, -е. Относящійся къ підіску. підіскове долото́. Долото, которымъ дѣлаютъ желобъ въ оси, чтобы вставить підісок. Черк. у.залізо. Желѣзо рѣзкое толстое, употребляемое для підісків. Вас. 198.
Поклад, -ду, м. 1) Яйцо (натуральное или изъ мѣлу), которое кладутъ въ какомъ нибудь мѣстѣ, чтобы курица неслась въ томъ мѣстѣ. Сяде курка й без покладу. 2) Пометъ.
Притика, -ки, ж. 1) Колышекъ, палка, прикрѣпляющая ярмо къ дышлу. Рудч. Чп. 34. Чуб. VII. 402. Рудч. Чп. 250. Як вихватить дід із воза велику притику. Мет. 472. 2) притики дава́ти. Задѣвать кого. О. 1862. VIII. 11. Ум. прити́чка.
Прорубня, -ні, ж. = прорубка = ополонка. Коло прорубні сидять білі голубні. Ном. стр. 297. № 235.
Пунтове, -вого, с. Земскій сборъ на почтовыхъ лошадей. Кременч. у.
Сопільник, -ка, м. Свирѣльщикъ. Ісус побачив сопільників. Св. Мт. IX. 23.
Чтитися, чтуся, чти́шся, гл. = шануватися. Тепер парубки такі, що нікого не чтять і сами не чтяться. Волч. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРЮКНЯВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.