Барівка, -ки, ж. = барилка.
Басистий, -того, м. = басиста. «А добрі горобці в молоці!» — Чи ти ж їв? — «Ба ні! казав басистий, що бачив цимбалистий через дірочку, як жиди їли»
Валькир, -ру, м. = алькир.
Де́споцтво, -ва, с. Деспотизмъ. Біда, як дика сила деспоцтва та викличе з пекла дику силу рабства.
Засмачи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Приправить (кушанье). Куліш пісний. Чом же ти його не засмачила?
Злука, -ки, ж. Соединеніе.
Ле́гма́ нар. Лігма.
Пишність, -ности, ж. Пышность, важность. З гордостю, за пишностю з глави шличка не здиймали.
Старий, -а, -е. 1) Старый, ветхій, дряхлый, давній. Пек його матері, як завелося: і старе, і мале у боки взялося. Бог старий господарь. Старий завіт. 2) Употр. какъ существ. въ м. и ж. р. старий. а) Старикъ. б) Мужъ. Такъ ого обыкновенно называетъ жена, но иногда и посторонніе, обращаясь къ женѣ того, о комъ рѣчь. (Жінка) й каже: «Що ж, старий, — тобі є, поміч, а мені нема. Здорові були! А де се ваш старий? стара: а) Старуха. б) Жена. в) Валетъ трефъ при игрѣ въ хвальку. 3) Названіе медвѣдя у гуцуловъ. 4) старий день. Бѣлый день. Співають, а на дворі вже старий день. 5) стара-пані. Переносно: задница. Ум. старенький, старесенький. Упадемо матері старенькій крижем до ніг.
Сторіки, -рік, ж. Сотни рѣкъ. І потече сторіками кров у сине море.
